У МОН обговорили новий закон "Про освіту"
19 серпня 2015 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась друга сесія громадського обговорення проекту закону «Про освіту» за участю першого заступника міністра освіти Інни Совсун. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Під час обговорення, перший заступник міністра зазначила, що представлений проект закону «Про освіту» має задати напрям руху для спеціальних законів різних рівнів освіти.
Першочерговим завданням проекту закону є опис нової структури системи освіти та нової моделі управління. Система управління в освіті, яка є зараз - вкрай неефективна. Типовий приклад – система атестації шкіл, яка реалізується місцевими органами управління. За словами Інни Совсун, такий орган водночас займається і забезпеченням школи, і відповідальний за перевірку її якості навчання. «В таких умовах не може бути ефективної оцінки. У проекті закону прописано створення системи оцінки шкільної освіти, що сприятиме забезпеченню рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей», - підкреслила Інна Совсун.
У проекті закону «Про освіту» до оцінки якості шкіл планується залучити батьківські комітети. «У випадку невідповідності школи критеріям та державним стандартам якості, орган управління, отримавши незалежний звіт комісії, прийматиме рішення про зміну керівництва такої школи», - зазначила Інна Совсун.
Перший заступник міністра також зауважила, що однією з ключових змін в освіті є впровадження дванадцятирічної системи середньої освіти, що дозволить учням зробити акцент на профільному навчанні у старших класах, аби краще підготуватися до вибору своєї майбутньої професії.
Під час обговорення проекту закону «Про освіту» перший заступник Міністра підтримала пропозицію щодо розробки системи, яка б поєднувала систему вищої освіти з потребами бізнесу та потенційних роботодавців майбутніх випускників вищих навчальних закладів. Для цього було запропоновано прописати у проекті закону пропозицію про створення у закладах вищої та професійно-технічної освіти так званих «проектних офісів». Їх робота за рахунок співпраці з потенційними грантодавцями дозволить спростити академічні виїзди за кордон викладачів і студентів, збільшити заробітну плату викладачів, поглибити інтеграцію між навчальними закладами та забезпечити студентам проходження реальної практики.
Відповідаючи на запитання представників громадськості, Інна Совсун зазначила, що проект закону «Про освіту» передбачає легалізацію професійних досягнень, здобутих за межами офіційних закладів освіти. «В першу чергу, це стосується професійної освіти. Людина може бути дуже хорошим майстром, але вона не пройшла через формальну систему освіти та не має відповідних документів. Нерідко люди можуть отримати кваліфікацію безпосередньо на виробництві і їм треба дати можливість підтвердити ці знання», - зауважила перший заступник міністра.
Як повідомила Інна Совсун, проектом закону передбачено створення механізму сертифікації вчителів. Головною складовою сертифікації буде перевірка знань викладачем предмету, який він викладає. За її результатами педагог отримуватиме відповідну категорію. Також сертифікація сприятиме підвищенню оплати праці педагогічних працівників. Під час обговорення було запропоновано вводити нову систему оплати праці поступово, залишивши на перехідний період старий механізм атестації вчителів.
Експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Ян Герчинський зосередив увагу учасників обговорення на терміні «засновник школи». «Для дошкільних закладів це будуть громади, для середніх шкіл – громади або райони, для старших шкіл, як і для закладів профтехосвіти – області. Проте, оскільки реформи тривають, повноваження засновників шкіл ще можуть змінюватись», - зазначив Ян Гречинський. За його словами, до повноважень засновника школи входитимуть питання обрання керівництва школи та умов цієї процедури, а також питання автономії навчального закладу.
Обговорення проекту складалося з двох тематичних сесій. Перша була присвячена загальним положенням, структурі освіти, закладам освіти, освітнім програмам, учасникам освітнього процесу. Друга – професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, управлінню у сфері.

12-річна школа відповідає євростандартам, - Квіт
Навчання у школі 12 років відповідає європейській та міжнародній практиці. Про це заявив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV 18 серпня 2015 року.
За словами Міністра освіти і науки, українська середня освіта повинна перейти на 12-річну систему. «Ми хочемо щоб наша освіта відповідала міжнародним стандартам, щоб нас розуміли в Європі та Америці»,- підкреслив Міністр.
Перехід на нову систему відбуватиметься поступово. «Діти, які підуть в школу в 2016 році будуть закінчувати 12 класів. Це буде здійснюватися поступово, за цей час ми встигнемо реалізувати матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад тощо,- наголосив Міністр освіти і науки. - Це відповідає тій освіті, яка є у всьому світі».
Під час ефіру Сергій Квіт розповів, що однією з причин переходу на нову систему є перевантаження навчальних програм. Тому з переходом на 12 річну систему навчальні програми будуть розвантажуватись. «В минулому році ми змінили навчальні програми для шкіл: вони стали більш цікавими, а також менше перевантаженими»,- коментує Міністр.
Міністр розповів про зміни у фінансуванні вищої освіти, що плануються Міністерством. За словами Сергія Квіта, в законопроекті «Про освіту» не має такого поняття як державне замовлення. «Ми не відмовляємося від того, щоб частина дітей вчилась безоплатно. Держава все одно буде підтримувати студентів»,- запевняє Міністр освіти і науки. Міністр зазначив, що державне замовлення в тому вигляді, як воно є – це «система сталінського часу». Нова система, що пропонується, передбачає укладання угоди між державою і самими університетами. Університет отримуватиме фінансування від держави і сам визначатиме кількість прийнятих на роботу викладачів, регулювати їх зарплату, а головне – скільки студентів зможе навчати за державні кошти.
Сергій Квіт підкреслив, що у питанні фінансування вищої освіти потрібно спиратися на досвід іноземної системи освіти. «Один з кращих зразків для України – це британська система. Ми повинні підтримувати кращих студентів та абітурієнтів»,- зазначив Міністр.
Сергій Квіт повідомив, що Міністерство постійно працює над спрощенням системи вступу для абітурієнтів з Криму та знаходиться у постійному діалозі з експертами з цього питання. «Україною не визнаються ніякі документи з непідконтрольній українській владі територій. Міністерство немає жодної статистики про тих, хто не поступив з Криму. Також до нас не надходило жодних скарг від мешканців Криму»,- додав Міністр. Як повідомив Сергій Квіт, Міністерству освіти і науки необхідно ще напрацьовувати систему та створити інші підходи та політику у вирішенні питання абітурієнтів з Криму. Зокрема, змінити деякі закони, а також відкритися тим людям, які бажають навчатися в Україні.

 +