Потрібні зміни у розподілі держзамовлення, - Совсун
Перший заступник міністра освіти Інна Совсун в ефірі радіо «Промінь» розповіла про підсумки вступної кампанії, державне замовлення та підняття рівня професійної освіти. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.
Як зазначила перший заступник міністра, система вступу до університетів передбачає конкурс. «Наше завдання було удосконалити систему вступу з тим, щоби дійсно найкращі діти змогли потрапити до університетів», - пояснила Інна Совсун.
Щодо кількості бюджетних місць, перший заступник міністра повідомила, що в цьому році порівняно з минулим роком, їх кількість була зменшена приблизно на той же самий відсоток, що і кількість випускників шкіл – 23%. «Тому можливість потрапити на бюджетне місце в цьому році і в минулому була однаковою для абітурієнтів», - додала Інна Совсун.
Водночас, як зазначила перший заступник міністра, необхідно шукати нові підходи до того, як саме фінансувати вищу освіту. Адже механізм державного замовлення залишився нам в спадок з радянських часів, що не відповідає потребам часу. Сьогодні більшість робочих місць знаходяться не в державному секторі, а в приватному. «Держава в будь-якому випадку, дбаючи про розвиток суспільства, повинна забезпечувати фінансування вищої освіти. Але не у форматі кількості державних місць, які вона надає університетам, а у форматі підтримки самих університетів», - підкреслила Інна Совсун.
За словами першого заступника міністра, вищий навчальний заклад може сам зорієнтуватися, в чому є потреби місцевого ринку праці, яким чином найкраще розподіляти гроші між різними факультетами з тим, щоб готувати фахівців. «Необхідно знайти більш сучасний механізм розподілу бюджетного фінансування між університетами та припинити застарілу практику поштучного надавання їм місць. Потрібно переходити до європейської моделі», - запевнила Інна Совсун.
Зокрема вона зазначила, що більшість європейських країн вже застосовують модель, коли держава надає фінансування університету, визначає пріоритетні галузі, а вищий навчальний заклад сам вирішує, яку кількість фахівців він може підготувати за державні кошти.
Також, Інна Совсун зазначила, що сьогодні найактуальнішим питанням залишається підняття рівня професійної освіти. Зокрема, Міністерством освіти вже розроблений проект закону «Про професійну освіту», котрий повинен поєднати професійно-технічні училища, коледжі та технікуми, які були віднесені до вищої освіти. «Ці навчальні заклади складають цілий комплекс підготовки професіоналів, котрі дійсно дуже затребувані на ринку праці, але не готуються якісно», - пояснила перший заступник міністра.
Щоб виправити ситуацію, на думку Інни Совсун, необхідно створити передумови розвитку цієї сфери: «сьогодні 80% випускників шкіл вступають до університетів, але ринок праці не спроможний знайти таку кількість місць для працевлаштування. І, безперечно, необхідно розвивати нішу професійної освіти».
Ключовою проблемою професійно-технічної освіти перший заступник міністра вважає слабку матеріально-технічну базу, яка була створена ще 30-40 років тому. Адже студенти, які навчаються на основі технологій 30-річної давності, не виходять готовими на ринок праці, щоб працювати з більш сучасними технологіями. «Дуже важливо створити можливості для приватно-державного партнерства в професійній освіті. Студенти, навчаючись в училищі чи в технікумі, могли би проходити значну частину свого навчання безпосередньо на виробництві, де є сучасні технології, та на тих виробництвах, до роботи на яких, вони готуються», - підкреслила Інна Совсун.

Освіта є об’єктом інформаційної агресії РФ, - МОН
Освітня галузь є об’єктом інформаційної агресії з боку Росії на тому ж рівні, що і економічна та оборонна галузі України. На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський під час проведення брифінгу на тему "Українська освіта в умовах інформаційної агресії з боку Російської Федерації".
За його словами, це не тільки боротьба за тексти підручників чи за риторику вчителів на уроках. В епіцентрі цих атак постає українська молодь.
Полянський зазначив, що найбільше російська інформаційна агресія стосується гуманітарних предметів як найбільш сприятливої до політичного впливу сфери. Застосування механізмів впливу на свідомість молодих українців здійснюється переважно через інтернет та засоби онлайн-освіти.
Заступник міністра зауважив, що особливо активна робота проросійських організацій по уніфікації української освіти з російськими програмами проводилась ще у 2010-2013 роках.
"Це і повернення до одинадцятирічної моделі середньої освіти, яка на сьогодні діє лише в Росії, і спроби вилучення з курсу історії важливих і знакових тем: Голодомору, російсько-української війни, діячів українського культурного і політичного відродження", - зазначив Полянський.
"Починаючи з подій на Майдані та прямої російської агресії ці спроби видозмінилися. Внутрішньо вони полягають у спробі прищепити російській молоді українофобію, несприйняття української Революції Гідності, шовіністичні імперські настрої щодо окупації Криму та російського вторгнення на сході України. Зовнішній аспект – ідеологічне зомбування засобами освіти молоді у тимчасово окупованому Криму та непідконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областях", - повідомив заступник міністра.
Також Павло Полянський зауважив, що МОН активно проводить роботу по протидії проросійським організаціям, котрі намагаються вести пропагандистську діяльність через школи.
"Зокрема, Міністерство звернулося з відповідним листом до Служби Безпеки України щодо діяльності такої громадської організації, як "Русская школа", на сайті якої відкрито вказані її спонсори та натхненники – "Русский мир", "Русское единство", "Единая родина", - повідомив Полянський.
Водночас він наголосив, що такі дії МОН ніяк не пов’язані з поборюванням російської мови.
"Батьки вільні у виборі шкіл для своїх дітей, і не залежно від того, якою мовою людина спілкується та якої вона національності, ми ставимося до неї як до громадянина України", - зазначив заступник міністра.

 +