Потрібні зміни у розподілі держзамовлення, - Совсун
Перший заступник міністра освіти Інна Совсун в ефірі радіо «Промінь» розповіла про підсумки вступної кампанії, державне замовлення та підняття рівня професійної освіти. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.
Як зазначила перший заступник міністра, система вступу до університетів передбачає конкурс. «Наше завдання було удосконалити систему вступу з тим, щоби дійсно найкращі діти змогли потрапити до університетів», - пояснила Інна Совсун.
Щодо кількості бюджетних місць, перший заступник міністра повідомила, що в цьому році порівняно з минулим роком, їх кількість була зменшена приблизно на той же самий відсоток, що і кількість випускників шкіл – 23%. «Тому можливість потрапити на бюджетне місце в цьому році і в минулому була однаковою для абітурієнтів», - додала Інна Совсун.
Водночас, як зазначила перший заступник міністра, необхідно шукати нові підходи до того, як саме фінансувати вищу освіту. Адже механізм державного замовлення залишився нам в спадок з радянських часів, що не відповідає потребам часу. Сьогодні більшість робочих місць знаходяться не в державному секторі, а в приватному. «Держава в будь-якому випадку, дбаючи про розвиток суспільства, повинна забезпечувати фінансування вищої освіти. Але не у форматі кількості державних місць, які вона надає університетам, а у форматі підтримки самих університетів», - підкреслила Інна Совсун.
За словами першого заступника міністра, вищий навчальний заклад може сам зорієнтуватися, в чому є потреби місцевого ринку праці, яким чином найкраще розподіляти гроші між різними факультетами з тим, щоб готувати фахівців. «Необхідно знайти більш сучасний механізм розподілу бюджетного фінансування між університетами та припинити застарілу практику поштучного надавання їм місць. Потрібно переходити до європейської моделі», - запевнила Інна Совсун.
Зокрема вона зазначила, що більшість європейських країн вже застосовують модель, коли держава надає фінансування університету, визначає пріоритетні галузі, а вищий навчальний заклад сам вирішує, яку кількість фахівців він може підготувати за державні кошти.
Також, Інна Совсун зазначила, що сьогодні найактуальнішим питанням залишається підняття рівня професійної освіти. Зокрема, Міністерством освіти вже розроблений проект закону «Про професійну освіту», котрий повинен поєднати професійно-технічні училища, коледжі та технікуми, які були віднесені до вищої освіти. «Ці навчальні заклади складають цілий комплекс підготовки професіоналів, котрі дійсно дуже затребувані на ринку праці, але не готуються якісно», - пояснила перший заступник міністра.
Щоб виправити ситуацію, на думку Інни Совсун, необхідно створити передумови розвитку цієї сфери: «сьогодні 80% випускників шкіл вступають до університетів, але ринок праці не спроможний знайти таку кількість місць для працевлаштування. І, безперечно, необхідно розвивати нішу професійної освіти».
Ключовою проблемою професійно-технічної освіти перший заступник міністра вважає слабку матеріально-технічну базу, яка була створена ще 30-40 років тому. Адже студенти, які навчаються на основі технологій 30-річної давності, не виходять готовими на ринок праці, щоб працювати з більш сучасними технологіями. «Дуже важливо створити можливості для приватно-державного партнерства в професійній освіті. Студенти, навчаючись в училищі чи в технікумі, могли би проходити значну частину свого навчання безпосередньо на виробництві, де є сучасні технології, та на тих виробництвах, до роботи на яких, вони готуються», - підкреслила Інна Совсун.

12-річна школа відповідає євростандартам, - Квіт
Навчання у школі 12 років відповідає європейській та міжнародній практиці. Про це заявив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV 18 серпня 2015 року.
За словами Міністра освіти і науки, українська середня освіта повинна перейти на 12-річну систему. «Ми хочемо щоб наша освіта відповідала міжнародним стандартам, щоб нас розуміли в Європі та Америці»,- підкреслив Міністр.
Перехід на нову систему відбуватиметься поступово. «Діти, які підуть в школу в 2016 році будуть закінчувати 12 класів. Це буде здійснюватися поступово, за цей час ми встигнемо реалізувати матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад тощо,- наголосив Міністр освіти і науки. - Це відповідає тій освіті, яка є у всьому світі».
Під час ефіру Сергій Квіт розповів, що однією з причин переходу на нову систему є перевантаження навчальних програм. Тому з переходом на 12 річну систему навчальні програми будуть розвантажуватись. «В минулому році ми змінили навчальні програми для шкіл: вони стали більш цікавими, а також менше перевантаженими»,- коментує Міністр.
Міністр розповів про зміни у фінансуванні вищої освіти, що плануються Міністерством. За словами Сергія Квіта, в законопроекті «Про освіту» не має такого поняття як державне замовлення. «Ми не відмовляємося від того, щоб частина дітей вчилась безоплатно. Держава все одно буде підтримувати студентів»,- запевняє Міністр освіти і науки. Міністр зазначив, що державне замовлення в тому вигляді, як воно є – це «система сталінського часу». Нова система, що пропонується, передбачає укладання угоди між державою і самими університетами. Університет отримуватиме фінансування від держави і сам визначатиме кількість прийнятих на роботу викладачів, регулювати їх зарплату, а головне – скільки студентів зможе навчати за державні кошти.
Сергій Квіт підкреслив, що у питанні фінансування вищої освіти потрібно спиратися на досвід іноземної системи освіти. «Один з кращих зразків для України – це британська система. Ми повинні підтримувати кращих студентів та абітурієнтів»,- зазначив Міністр.
Сергій Квіт повідомив, що Міністерство постійно працює над спрощенням системи вступу для абітурієнтів з Криму та знаходиться у постійному діалозі з експертами з цього питання. «Україною не визнаються ніякі документи з непідконтрольній українській владі територій. Міністерство немає жодної статистики про тих, хто не поступив з Криму. Також до нас не надходило жодних скарг від мешканців Криму»,- додав Міністр. Як повідомив Сергій Квіт, Міністерству освіти і науки необхідно ще напрацьовувати систему та створити інші підходи та політику у вирішенні питання абітурієнтів з Криму. Зокрема, змінити деякі закони, а також відкритися тим людям, які бажають навчатися в Україні.

 +