Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна
За повідомленням міністра освіти України Сергія Квіта, фінансування університетів через держзамовлення фахівців буде скасовано. У світі подібної практики немає. Система фінансування буде працювати через прямі дотації вишам залежно від рейтингів і уподобань студентів. Очевидно, для такої позиції є серйозні причини. Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці проаналізував "Форбс Україна".
Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».
За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.
Студентів більше, ніж школярів
Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.
Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
Щедре держзамовлення
Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.
І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

Лікарчук заявляє про замовність справи проти нього
Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук зазначає, що комісія, яка займається службовим розслідуванням в УЦОЯО звинувачує його у тому, чого він не здійснював та висловлює переконання, що справа проти нього не є випадковою.
"Сьогодні іще раз переконався у тому, що справа проти мене не випадкова. Про це свідчать висновки, що підготовлені так званою комісією із службового розслідування, про яку я вже писав. Звичайно, можна було б нічого не писати про такі з них, як неправильні заведені книги обліку вхідних документів чи відсутність резолюцій директора на 7,5 тисяч апеляційних заяв. Можна сміятися чи обурюватися з того, що члени комісії, пишучи деякі висновки, просто кладуть на чинне законодавство", - пише у своєму Facebook директор УЦОЯО.
"Але вони вдалися до наклепу, бо звинувачують мене у підписанні документа, на якому насправді мій підпис відсутній, та ще і знайшли в його підписанні ознаки кримінального злочину. Найцікавіше те, що за чинним положенням про цю комісію "обвинувачений" самих висновків отримати не може, бо вони складаються лише в одному екземплярі і направляються тому, хто цю комісію призначив. А свої заперечення можна подавати, а можна і не подавати. Висновки можуть бути надіслані замовникам і без них. І це називається "правова держава"? І куди стукати чи грюкати?", - зазначив очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
Як відомо, службове розслідування проводиться за дорученням прем’єра Яценюка після звинувачень Генеральної прокуратури керівництва Українського центру оцінювання якості освіти у зловживанні службовим положенням. На час проведення розслідування Ігор Лікарчук відсторонений від виконання обов’язків директора УЦОЯО.
У Генпрокуратурі повідомили, що зміни у результати зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів вносив перший заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Володимир Винник. Наприкінці липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 2 місяці.

 +