Новий закон "Про освіту" внесуть до ВР у вересні
Вже у вересні цього року на розгляд Верховної Ради буде представлено законопроект «Про освіту», яким передбачається 12-річне навчання у школі та закладено профільну старшу школу. Про це повідомила перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун в програмі «Від першої особи» на радіо Ера 13 серпня 2015 року.
«Програми в школі перевантажені, і це одна із ключових причин подовження терміну навчання в школі до 12 років з тим, щоб вкласти в часові рамки той обсяг матеріалу, який необхідно знати за повну середню освіту», - повідомила Інна Совсун.
Як зазначила перший заступник міністра, законопроектом також передбачено, що у старшій школі дитина обиратиме профіль, зокрема, з точних наук, гуманітарних, або суспільствознавчих, та головне - зможе продовжити своє навчання в університеті не обов’язково за цим профілем, а вже за іншим.
Інна Совсун також звернула увагу на важливість питання профорієнтації випускників. «Велика частка з них зорієнтована на те, як отримати лише папірець про освіту, а не на омріяну ними професію», - підкреслила перший заступник міністра освіти. Окрім того, на думку Інни Совсун, відбувається втрата інтересу випускників до природничих наук, що пов’язана з програмою, з відсутністю у більшості шкіл обладнаних класів фізики чи хімії. Також часто вибір майбутньої професії здійснюється не самими абітурієнтами, а їхніми батьками.
Інна Совсун вважає, що профорієнтацію повинна проводити школа, шкільні психологи, котрі визначають схильності дитини, де вона може себе зреалізувати, і служба зайнятості. «Дітям нав’язується, що не завжди гарна освіта корелюється з поняттям успіху у житті. І ці ідеали зводять нанівець будь-яку роботу школи у напрямку профорієнтації. Тут потрібні ширші соціальні зміни, щоб абітурієнти по-іншому почали думати про своє майбутнє», - підкреслила перший заступник міністра.

12-річна школа відповідає євростандартам, - Квіт
Навчання у школі 12 років відповідає європейській та міжнародній практиці. Про це заявив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV 18 серпня 2015 року.
За словами Міністра освіти і науки, українська середня освіта повинна перейти на 12-річну систему. «Ми хочемо щоб наша освіта відповідала міжнародним стандартам, щоб нас розуміли в Європі та Америці»,- підкреслив Міністр.
Перехід на нову систему відбуватиметься поступово. «Діти, які підуть в школу в 2016 році будуть закінчувати 12 класів. Це буде здійснюватися поступово, за цей час ми встигнемо реалізувати матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад тощо,- наголосив Міністр освіти і науки. - Це відповідає тій освіті, яка є у всьому світі».
Під час ефіру Сергій Квіт розповів, що однією з причин переходу на нову систему є перевантаження навчальних програм. Тому з переходом на 12 річну систему навчальні програми будуть розвантажуватись. «В минулому році ми змінили навчальні програми для шкіл: вони стали більш цікавими, а також менше перевантаженими»,- коментує Міністр.
Міністр розповів про зміни у фінансуванні вищої освіти, що плануються Міністерством. За словами Сергія Квіта, в законопроекті «Про освіту» не має такого поняття як державне замовлення. «Ми не відмовляємося від того, щоб частина дітей вчилась безоплатно. Держава все одно буде підтримувати студентів»,- запевняє Міністр освіти і науки. Міністр зазначив, що державне замовлення в тому вигляді, як воно є – це «система сталінського часу». Нова система, що пропонується, передбачає укладання угоди між державою і самими університетами. Університет отримуватиме фінансування від держави і сам визначатиме кількість прийнятих на роботу викладачів, регулювати їх зарплату, а головне – скільки студентів зможе навчати за державні кошти.
Сергій Квіт підкреслив, що у питанні фінансування вищої освіти потрібно спиратися на досвід іноземної системи освіти. «Один з кращих зразків для України – це британська система. Ми повинні підтримувати кращих студентів та абітурієнтів»,- зазначив Міністр.
Сергій Квіт повідомив, що Міністерство постійно працює над спрощенням системи вступу для абітурієнтів з Криму та знаходиться у постійному діалозі з експертами з цього питання. «Україною не визнаються ніякі документи з непідконтрольній українській владі територій. Міністерство немає жодної статистики про тих, хто не поступив з Криму. Також до нас не надходило жодних скарг від мешканців Криму»,- додав Міністр. Як повідомив Сергій Квіт, Міністерству освіти і науки необхідно ще напрацьовувати систему та створити інші підходи та політику у вирішенні питання абітурієнтів з Криму. Зокрема, змінити деякі закони, а також відкритися тим людям, які бажають навчатися в Україні.

 +