Новий закон про вищу освіту: “за” і “проти”

Наступного тижня депутати планують прийняти у першому читанні новий проект закону, розроблений Кабінетом міністрів. У ньому – 200 балів за атестат, стипендія розміром з мінімалку і підвищення плати за навчання.

Змінити правила, за якими українці отримують вищу освіту, в країні планують останні років десять. Зараз у парламент нарешті внесено законопроект, який пропонує прийняти Кабмін. Його обговорювали і в робочій групі в Кабміні, на з’їзді вчителів, у вишах, багато суперечок він викликав і серед студентів. Тепер, за словами творців, потенційний закон був доопрацьований і враховує зауваження та критику всіх зацікавлених сторін.

Коли законопроекту присвоять реєстраційний номер, депутати налаштовані прийняти його в першому читанні як терміновий і невідкладний. Це має відбутися вже наступного тижня. Планується, що наступний навчальний рік 2012-2013 країна почне вже з новим законом про вищу освіту.

Ми попросили висловити свою думку щодо нового законопроекту людей, які мають безпосередній стосунок і до створення законів, і до освітньої системи України.

ПОДРОБИЦІ

Що ще пропонується змінити?

- Усі ВНЗ, окрім військових, повинні підкорятися Міністерству освіти – норма, на якій зламали безліч копій. А тим часом, поки законопроект обговорювали, вона вже прийнята окремим рішенням Кабміну.

- Скасовується ступінь спеціаліста, залишаються бакалавр – магістр – доктор філософії і доктор наук. При цьому тривалість навчання на кожному з цих рівнів збільшиться.

- Вузам пропонують дати право заробляти і користуватися цими грошима, вести господарську діяльність, наприклад, здавати приміщення в оренду, тобто право на фінансову самостійність. Це була одна з головних пропозицій. Правда, чи доживе норма до останнього варіанту закону, незрозуміло.

- За плагіат, тобто списані або викачаний з Інтернету курсові, дипломи, пропонують ввести суворе покарання. Аж до відрахування.

- Класифікація ВНЗ змінюється. Є два підходи: за кількісними та якісними показниками. У законопроекті залишився якісний показник (кількість педрад, спеціальностей, напрямків). По ньому ВНЗ будуть ділитися на університет, академію, коледж і професійний коледж.

ДУМКА “ЗА”

Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Максим ЛУЦЬКИЙ: “Ми пропонуємо підвищити стипендію і узаконити авторитет середньої школи”

- Перший плюс цього закону в тому, що він є. Ми його стільки років чекаємо! Після непростих обговорень підготовлено документ, в якому ми врахували альтернативні точки зору. Після з’їзду вчителів засідала робоча група, членом якої я був. Ми зняли всі конфліктні питання: це стосувалося коефіцієнта інфляції при підвищенні плати за навчання, зняли кількісні показники при визначенні, що таке університет, академія і так далі, розширили автономію для вищих навчальних закладів, узаконили тестування. Врахували роль атестата про закінчення середньої школи не в тому форматі, як раніше, тепер це фактично одна третина – 200 балів.

- Розмір стипендій збільшать?

- Так, це сама революційна норма. Рівень стипендій буде прирівняний до мінімальної заробітної плати.

- Плата за навчання не буде змінюватися?

- Буде, але не за якоюсь невідомою формулою. Ми пропонуємо узаконити, що плата може підвищуватися не більш ніж раз на рік, на рівень інфляції, який дає Мінстат.

- Всі виші тепер повинні підкорятися Міносвіти. Цим, вважає багато хто, зменшується їх автономія …

- Я вважаю, ВНЗ повинні підкорятися тільки Міністерству освіти. Не може ВНЗ за всіма програмами і нормативами підкорятися одному центральному органу виконавчої влади, а його керівник – іншому. Інакше, керівник ВНЗ робить що хоче: де його відповідальність, якщо він не підкоряється цьому міністерству і міністру? Жодної іншої мети в цьому немає.

- Кажуть, у новому проекті закладено, що частину навчальної програми студенти зможуть вибирати самі?

- Я проти того, щоб студенти самі вибирали дисципліни. Є чіткі норми – мінімальний набір предметів і годин викладання. В законі є норма про вільний вибір предметів, але рішення має прийматися вишами, вони самі зможуть визначати програми.

- Ви говорите, цей закон адаптує систему освіти до Болонського процесу. Якими нормами?

- Наприклад, йдеться про додаток до диплома європейського зразка. Раніше були чітко вказані норми – академічні години, наприклад, сьогодні ці нормативи зняті. Що таке Болонський процес? Це уніфікація систем. Ви приїхали в іншу країну, там відкрили ваш диплом, подивилися кількість годин, і ви підтвердили свої знання. Єврокомісія зробила висновок, що наш законопроект відповідає нормам європейського законодавства.

- Для середньої школи щось змінюється?

- Важливо, що в ньому ми не втратили, а узаконили авторитет середньої школи. Маю на увазі 200 балів за атестат. Система надходження лише за результатами тестування не покаже всіх знань абітурієнта. Особливо це відчувають технічні виші після першої сесії. Наша школа перестала називатися загальноосвітньої, в ній натаскують на тести, і випускник ігнорує інші предмети.

- Ви цим законом задоволені на 100%?

- Не буває ідеального закону. Між першим і другим читанням буде ще тисяча поправок від народних депутатів … Адже документ стратегічно важливий, визначає напрямок розвитку освіти на 10-20 років вперед. Він такий, який нас задовольняє у першому читанні. А далі ми повинні ще багато чого обговорити.

ДУМКА “ПРОТИ”

Глава Центру освітнього моніторингу, екс-заступник міністра освіти Павло ПОЛЯНСЬКИЙ: “Це тупцювання на місці, а то і крок назад”

- До нового, так званого “міністерського”, законопроекту багато питань. І перший – сам спосіб, яким протягують цей проект закону. Його останню редакцію ніхто не бачив! Але будемо вважати, що особливих змін не відбулося. Перерахую основні питання до проекту. У ньому збільшуються повноваження Міносвіти, вибудовується жорстка вертикаль в управлінні вишами, а розширення автономії ВНЗ, яке декларується, насправді не відбувається. Документ же можна назвати “Закон про Міністерство освіти”, а не про вищу освіту.

У ньому не передбачені обміни студентами та викладачами між університетами як в межах України, так і з зарубіжними вишами. Адже основний принцип Болонської системи – мобільність! Студент повинен бути прив’язаний тільки до спеціальності, він може вчитися спочатку в Києві, потім у Львові, а потім в Кембриджі.

Зберігаються залишки радянської системи. Бакалаврат не вважають вищою освітою, і вступати до магістратури бакалавр може не на будь-яку спеціальність, а лише за своїм профілем. Хоча в європейських і американських ВНЗ магістратура не залежить від того, що вивчав на бакалавраті.

Важливий момент – те, що пропонують скасувати систему вступу тільки на підставі тестів ЗНО. Передбачено ще й нарахування до 200 балів за атестат про середню освіту. Це величезний мінус! Бали за атестат складуть до третини балів для вступу. А як роблять ці 200 балів, ми вже бачили: як переписуються журнали, купуються оцінки … Не можна! Адже тестування проводять не ті, хто вчить у школі, там універсальні процедури і підходи.

У проекті закону пропонують преференції до 20 балів тим, хто закінчує підготовче відділення у ВНЗ, за гроші. Я вважаю це прихованою формою хабара.

Дуже мало в законі про те, які фінансові ресурси і взагалі як розпоряджатися зможуть ВНЗ грошима. Мало про те, як розвивати науку у вищих навчальних закладах. Університет не може здійснювати освітню діяльність і не здійснювати наукову!

Резюме: в тій редакції закону, яку я бачив, є крок вперед … Але в порівнянні з тим, що могло бути створене, це тупцювання на місці, а за деякими пунктами і крок, і два назад. Коли розробляється такий законопроект, він пишеться “на виріст”, не на вчора або сьогодні, а на завтра. А там що ми бачимо? Жорстку адміністративну модель командування вишами, щоб ходили строєм. Мені буде шкода, якщо його приймуть.

Ольга Шестакова, Комсомольская правда в Украине

3 Коментарі до Новий закон про вищу освіту: “за” і “проти”

  1. Рома пише:

    “Я проти того, щоб студенти самі вибирали дисципліни”. Вот Вам и адаптация до Болонского процессу. Но ведь в этом процессе главное – не “еврододаток”, а автономия университетов и мобильность студентов и преподавателей. Совершенно прав Павел Полянский, говоря, что это закон о Министерстве образования, а не о высшем образовании. Можно было бы добавить, что в проекте нет ни слова об ответственности этого министерства за последствия принимаемых им решений. Но ведь по сути в этой части нынешний проект мало отличается от того варианта, который пыталось провести МОНУ в бытность господина Полянского заместителем министра.

  2. Мар"яна пише:

    Взагалі новий закон про вищу освіту мені здається все таки потрібен. Але погодьтесь підняти стипендію до прожиткового мінімуму за рахунок інших державників які вчаться ну скажімо майже на відмінно безглуздо. Уряд просто хоче вирішити проблему , переставивши її на плечі студентів. Тоді одиниці будуть отримувати стипендію і як наслідок погіршиться загальний рівень знань.

  3. Дмитро пише:

    Я проти ЗНО , тому що воно не показує на скільки людина розвинута . Також я за те що не повине бути обовязкове відпрацювання за направленням , тому що в даний час це не правильно , студент після закінчення ВУЗу повинен сам вибирати де йому працювати , на мою думку потрібно частіше робити ” ярмарок вакансій ” саме на цьому ярмарку студент зможе вибрати собі роботу, яка йому більш подобається. Збільшення періоду навчання дасть більш розширено вивчати предмети

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

CAPTCHA image
*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

 +