Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна
За повідомленням міністра освіти України Сергія Квіта, фінансування університетів через держзамовлення фахівців буде скасовано. У світі подібної практики немає. Система фінансування буде працювати через прямі дотації вишам залежно від рейтингів і уподобань студентів. Очевидно, для такої позиції є серйозні причини. Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці проаналізував "Форбс Україна".
Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».
За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.
Студентів більше, ніж школярів
Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.
Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
Щедре держзамовлення
Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.
І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

У МОН обговорили новий закон "Про освіту"
19 серпня 2015 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась друга сесія громадського обговорення проекту закону «Про освіту» за участю першого заступника міністра освіти Інни Совсун. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Під час обговорення, перший заступник міністра зазначила, що представлений проект закону «Про освіту» має задати напрям руху для спеціальних законів різних рівнів освіти.
Першочерговим завданням проекту закону є опис нової структури системи освіти та нової моделі управління. Система управління в освіті, яка є зараз - вкрай неефективна. Типовий приклад – система атестації шкіл, яка реалізується місцевими органами управління. За словами Інни Совсун, такий орган водночас займається і забезпеченням школи, і відповідальний за перевірку її якості навчання. «В таких умовах не може бути ефективної оцінки. У проекті закону прописано створення системи оцінки шкільної освіти, що сприятиме забезпеченню рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей», - підкреслила Інна Совсун.
У проекті закону «Про освіту» до оцінки якості шкіл планується залучити батьківські комітети. «У випадку невідповідності школи критеріям та державним стандартам якості, орган управління, отримавши незалежний звіт комісії, прийматиме рішення про зміну керівництва такої школи», - зазначила Інна Совсун.
Перший заступник міністра також зауважила, що однією з ключових змін в освіті є впровадження дванадцятирічної системи середньої освіти, що дозволить учням зробити акцент на профільному навчанні у старших класах, аби краще підготуватися до вибору своєї майбутньої професії.
Під час обговорення проекту закону «Про освіту» перший заступник Міністра підтримала пропозицію щодо розробки системи, яка б поєднувала систему вищої освіти з потребами бізнесу та потенційних роботодавців майбутніх випускників вищих навчальних закладів. Для цього було запропоновано прописати у проекті закону пропозицію про створення у закладах вищої та професійно-технічної освіти так званих «проектних офісів». Їх робота за рахунок співпраці з потенційними грантодавцями дозволить спростити академічні виїзди за кордон викладачів і студентів, збільшити заробітну плату викладачів, поглибити інтеграцію між навчальними закладами та забезпечити студентам проходження реальної практики.
Відповідаючи на запитання представників громадськості, Інна Совсун зазначила, що проект закону «Про освіту» передбачає легалізацію професійних досягнень, здобутих за межами офіційних закладів освіти. «В першу чергу, це стосується професійної освіти. Людина може бути дуже хорошим майстром, але вона не пройшла через формальну систему освіти та не має відповідних документів. Нерідко люди можуть отримати кваліфікацію безпосередньо на виробництві і їм треба дати можливість підтвердити ці знання», - зауважила перший заступник міністра.
Як повідомила Інна Совсун, проектом закону передбачено створення механізму сертифікації вчителів. Головною складовою сертифікації буде перевірка знань викладачем предмету, який він викладає. За її результатами педагог отримуватиме відповідну категорію. Також сертифікація сприятиме підвищенню оплати праці педагогічних працівників. Під час обговорення було запропоновано вводити нову систему оплати праці поступово, залишивши на перехідний період старий механізм атестації вчителів.
Експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Ян Герчинський зосередив увагу учасників обговорення на терміні «засновник школи». «Для дошкільних закладів це будуть громади, для середніх шкіл – громади або райони, для старших шкіл, як і для закладів профтехосвіти – області. Проте, оскільки реформи тривають, повноваження засновників шкіл ще можуть змінюватись», - зазначив Ян Гречинський. За його словами, до повноважень засновника школи входитимуть питання обрання керівництва школи та умов цієї процедури, а також питання автономії навчального закладу.
Обговорення проекту складалося з двох тематичних сесій. Перша була присвячена загальним положенням, структурі освіти, закладам освіти, освітнім програмам, учасникам освітнього процесу. Друга – професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, управлінню у сфері.

 +