Результати і аналіз проведеного ЦОМ експертного опитування щодо підготовки III Всеукраїнського з’їзду працівників освіти

Експерти Центру освітнього моніторингу упродовж 3-24 жовтня 2011 р. провели анонімне опитування педагогічних працівників щодо зазначених вище питань.

30 червня 2011 р. на засіданні Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України глава держави піддав жорсткій критиці затягування теперішнім керівником МОНмолодьспорту України проведення III Всеукраїнського з’їзду працівників освіти. Відповідно до статті 16 Закону України «Про освіту» Всеукраїнський з’їзд працівників освіти є вищим органом громадського самоврядування в освіті.
Президент не погодився з наміром МОНмолодьспорту провести з’їзд у травні 2011 р. й доручив провести захід у вересні, щонайпізніше у жовтні 2011 р. Відтак датою проведення III Всеукраїнського з’їзду працівників освіти було визначено 28 жовтня 2011 р.

З’їзд працівників освіти за визначенням мав би стати визначною подією в житті педагогічної громадськості, нагодою підвести підсумки розвитку освіти в попереднє десятиріччя та визначити стратегічні напрямки її реформування. Результативність роботи форуму освітян значною мірою залежить від якості його підготовки. Метою опитування, проведеного експертами Центру освітнього моніторингу, було з’ясувати, чи достатньо педагогічні працівники поінформовані про підготовку з’їзду та про документи, які плануються обговорити на ньому, чи беруть вони безпосередню участь в обранні його делегатів та.

Експерти Центру освітнього моніторингу упродовж 3-24 жовтня 2011 р. провели анонімне опитування педагогічних працівників щодо зазначених вище питань.

Анкета містила 5 запитань та варіанти відповідей на них:

1. Чи достатньо Ви отримували інформації про підготовку З’їзду та про документи, що розглядатимуться на ньому?
2. Чи брали Ви участь у висуванні та обранні делегатів з’їзду?
3. Як, на Вашу думку, повинен формуватися склад делегатів з’їзду?
4. Чи повинні, на Вашу думку, проекти документів, що будуть винесені на розгляд з’їзду, попередньо оприлюднюватися, щоб освітяни мали змогу висловити своє ставлення до них?
5. Чи вважаєте Ви, що з’їзд прийме рішення, які приведуть до суттєвого поліпшення соціального статусу педагогів та стану справ в освіті?

В ході нерепрезентативного дослідження, що проводилося в Автономній Республіці Крим, всіх областях країни, містах Києві та Севастополі, було опитано 324 педагогічні працівники в усіх 27 адміністративних одиницях країни: 189 вчителів (по 7 у кожній ), 81 методист (по 3) та 54 управлінці (по 2). В категорії «управлінці» здебільшого були опитані працівники міських та районних органів управління освітою, в категорії «методисти» – фахівці обласної ланки, в категорії «вчителі» – власне вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, заступники директорів та директори ЗНЗ (діаграма 1).

Діаграма 1

Діаграма 1

Відповіді на запитання 1 про те, чи достатньо учасники опитування отримували інформації про підготовку з’їзду та про документи, що розглядатимуться на ньому, виявили, що 11% (36 осіб) опитаних підтвердили, що вони добре обізнані про підготовку з’їзду та питання, що розглядатимуться на ньому, 84% (271 особа) визнали, що вони не мають достатньої інформації з цих питань, а ще 5% (17 осіб) не визначилися (діаграма 2).

Діаграма 2

Діаграма 2

При цьому за окремими категоріями опитаних відмінності є суттєвими. Лише 2% вчителів (4 особи) та 8% методистів (7 осіб) (діаграма 2) відповіли, що проінформовані про механізм підготовку з’їзду обізнані з проектами документів, що виносяться на з’їзд.

Діаграма 3

Діаграма 3

Діаграма 4

Діаграма 4

Найбільш поінформованими з питань майбутнього з’їзду задекларували себе працівники місцевих органів управління освітою. 46 відсотків (25 осіб) управлінців відповіли, що обізнані з підготовкою з’їзду та з документами, що будуть винесені на розгляд його делегатів.

Діаграма 5

Діаграма 5

Відповідно визнали, що не отримували достатньо інформації 94% вчителів, що взяли участь в опитуванні (177 осіб), 88% методистів (71 особа) та 42% (23 особи) управлінців.

Питома вага тих, хто не визначився, склала по 4% серед вчителів (8 осіб) та методистів (3 особи). На тлі цих показників вирізняється значно більший відсоток (12%) тих, хто не визначився, серед управлінців (6 осіб). Останнє може бути пояснене, крім того, що фахівці цієї категорії дійсно не були належно поінформованими з цього питання, також тим, що вони ставлять більш високі вимоги до обсягу інформації, яка дозволяє їм вважати себе поінформованими з того чи іншого питання.

Відповіді на запитання 2 про участь у висуванні та обранні делегатів з’їзду розподілилися наступним чином (діаграма 6): 8,3% (27 осіб) відповіли, що мали безпосереднє відношення до висунення та обрання делегатів з’їзду, а 91,7% (297 осіб) таку участь не підтвердили.

Діаграма 6

Діаграма 6

Показники за категоріями свідчать, що висування та обрання делегатів здійснювалося переважно через освітянську управлінську вертикаль; чим нижчим є рівень управлінської вертикалі, тим менше педагогічні працівники були допущені до формування списку делегатів (діаграми 7, 8, 9).

Так серед вчителів (діаграма 7) відповіли, що були причетними до обрання делегатів, 6% опитаних (11 осіб); відсоток тих, хто не брав участь у висуванні та обранні делегатів у цій категорії склав 94% (178 осіб).

Діаграма 7

Діаграма 7

Серед методистів (діаграма 8) показники склали відповідно 8% (6 осіб) та 92% (75 осіб).

Діаграма 8

Діаграма 8

В основному, згідно дослідження, формування списків делегатів з’їзду було справою управлінців (діаграма 9). Причому, ймовірно, кандидатури визначалися в більшості випадків не на рівні району, а на щонайменше відразу на обласному рівні.

Саме тим, що в опитуванні брали участь чиновники не обласного, а районного рівня, можна пояснити низький відсоток (19%) (10 осіб) управлінців, що задекларували свою причетність до формування списку делегатів з’їзду; не брали участі у виборах 81% (44 особи). Вірогідно, за умови охоплення опитуванням спеціалістів управлінь науки і освіти, молоді та спорту обласних державних адміністрацій показники в цій категорії могли б суттєво вищими.

Діаграма 9

Діаграма 9

Щодо відповідей на запитання 3 про спосіб формування складу делегатів з’їзду, то вони розподілилися так, як показано на діаграмі 10:

Діаграма 10

Діаграма 10

Відтак, 85% опитаних (275 осіб) вважають, що делегати освітянського з’їзду повинні висуватися в педагогічних колективах; 4,5% (15 осіб) – Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, іншими органами управління освітою, а також освітянськими профспілками. Досить високий (10,5%) відсоток склали ті, хто не визначився щодо процедури обрання делегатів (34 особи).

В розрізі усіх без винятку категорій опитаних більшість одностайні в тому, що саме педагогічні колективи повинні формувати склад делегатів. Так вважають 87% (164 особи) опитаних вчителів; 75% (60 осіб) методистів; 94% (51 особа) управлінців.

Найбільш високий відсоток позитивних відповідей на запитання з боку управлінців може, з одного боку, свідчити про їх більшу обізнаність із загальними засадами функціонування державно-громадської моделі управління освітою, усвідомлення ними того, як насправді мало б здійснюватися обрання делегатів, а з іншого – їх налаштованістю на дачу «правильної» відповіді.

Разом з тим, достатньо високою виявилася частка вчителів (10%) і методистів (17%), які не визначилися щодо процедури висунення кандидатів в делегати з’їзду. Ймовірно, це може бути пояснено тим, що серед вчителів і методистів більш високим є рівень апатії щодо політичних освітянських форумів та зневіри у можливості прозорого й демократичного формування складу учасників таких зібрань.

Діаграма 11

Діаграма 11

Діаграма 12

Діаграма 12

Діаграма 13

Діаграма 13

Як видно з діаграми 14, відповідаючи на запитання 4, чи повинні проекти документів, що виносяться на розгляд з’їзду, попередньо оприлюднюватися, щоб освітяни мали змогу висловити своє ставлення до них, абсолютна більшість, 87%, опитаних (282 особи) відповіли ствердно.

Діаграма 14

Діаграма 14

Разом з тим, достатньо високим (12,6%) виявився відсоток тих, хто не визначився щодо потреби у громадському обговорення проектів документів з’їзду.

Різні категорії педагогічних працівників (діаграми 15, 16, 17) в цілому виявилися однодумцями у відповіді на запитання щодо необхідності попереднього оприлюднюватися та обговорення проектів документів, що будуть винесені на розгляд з’їзду. Відповідно 82, 94 та 96 % вчителів (155 осіб), методистів (76 осіб) та управлінців (51 особа) вважають, що освітяни мали б скористатися такою можливістю.

Діаграма 15

Діаграма 15

Діаграма 16

Діаграма 16

Діаграма 17

Діаграма 17

Відповіді на запитання 5 щодо того, чи прийме з’їзд рішення, які приведуть до суттєвого поліпшення соціального статусу педагогів та стану справ в освіті (діаграма 18 ), свідчать, що опитані не надто в це вірять. Відсоток оптимістів є дуже низьким: 11% (34 особи).

Діаграма 18

Діаграма 18

Щодо відповідей у розрізі категорій (діаграми 19, 20, 21), то лише 7% вчителів (13 осіб), 13% методистів (11 осіб) та 19% управлінців (10 осіб) сподіваються, що з’їзд зможе суттєво вплинути на підвищення соціального статусу освітян та позитивне вплине на стан справ в освітній галузі.

Діаграма 19

Діаграма 19

Діаграма 20

Діаграма 20

Діаграма 21

Діаграма 21

Аналіз результатів опитування педагогічних працівників різних категорій дає підстави зробити наступні висновки:

По-перше, напередодні з’їзду педагогічна громадськість була недостатньо проінформована про механізм підготовки до нього, виявилася необізнаною з проектами документів, що виносяться на з’їзд.

По-друге, вчителі, методисти та управлінці одностайні у тому, що саме педагогічні колективи повинні формувати склад делегатів, але, як засвідчило опитування, понад 90% педагогів не брали участь у виборах делегатів з’їзду.

По-третє, учасники опитування одностайні в тому, що документи, винесені на розгляд з’їзду повинні були б попередньо оприлюднюватися та обговорюватися.

По-четверте, понад 70% учасників опитування переконані, що рішення, які прийме з’їзд, не приведуть до суттєвого поліпшення соціального статусу педагогів та стану справ в освіті.

Підготовлено експертами ГО “Центр освітнього моніторингу ” в рамках проекту “Громадський центр аналізу освітньої політики “, що реалізується в 2011р. за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”

Один коментар до Результати і аналіз проведеного ЦОМ експертного опитування щодо підготовки III Всеукраїнського з’їзду працівників освіти

  1. Людмила пише:

    результати сумні, але справа не тільки в міністерстві. Самоорганізація освітян не витримує критики.
    Рішення зїзду є обовязкове для виконання влади, це ми, а не Міністерство, мали готуватись до зїзду із своїми вимогами і пропозиціями. Міністерство вже рік формує свою громадську раду. Участь громодянського компоненгту в управлінні освітою України мізерна і ваше дослідження це підтвердили.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

CAPTCHA image
*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

 f2e510a2