Державі ЗНО таки не потрібне, - Лікарчук
В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів. Про це у своєму Facebook пише директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук, коментуючи рівень фінансування зовнішнього оцінювання, що визначений проектом Держбюджету на 2016 рік у розмірі 109 млн грн.
За його словами, при такому рівні фінансування провести зовнішнє незалежне оцінювання у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, є неможливим.
"Це смішно. За такі гроші провести ЗНО у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, неможливо. Більше того, неминуче будуть потрібні додаткові витрати, про які сьогодні я іще писати не можу. Очевидно, що державі ЗНО таки не потрібне. Сумний висновок. Але об’єктивний", - зазначив директор УЦОЯО.
Також він повідомив, що за розрахунками регіональних центрів оцінювання якості освіти для проведення ЗНО-2016 в параметрах, що визначені колегією МОН, потрібно 172,4 млн. грн.
"У проекті Держбюджету передбачається лише 109... Але всі забули (!) іще про одну дуже важливу обставину. Комп’ютерне, сканувальне, друкарське обладнання УЦОЯО давно випрацювало свій ресурс, фізично та морально застаріло й тримається, як кажуть в народі, на чесному слові. Унікальний друкарський комплекс, встановлений у 2008 році, максимальні обсяги друку, на які він був розрахований, перевищив у три рази", - наголосив Лікарчук.
Він зазначив, що сканери, за допомогою яких регіональні центри обробляють бланки відповідей учасників ЗНО зняті з виробництва й не мають запасних частин.
"У цілому, для елементарного оновлення технічної бази потрібно не менше 70 млн. грн. І це ще далеко не весь перелік проблем, для вирішення яких потрібні кошти. Вони іще з’являться. Не настав час, щоб про них говорити. То чи можна за 109 млн. провести ЗНО-2016?", - констатує директор УЦОЯО.
За словами Лікарчука, для існування системи ЗНО потрібна політична воля очільників держави.
"Як це у свій час продемонстрував М. Саакашвілі в Грузії, Президенти Туркменістану, Киргизії та багатьох інших країн. Там організатори ЗНО у двері мінфінів, монів не стукають. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити. У які терміни, і в яких обсягах", - наголошує Лікарчук.
"В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів, узагальнювали, аналізували... А на місцях десятки тисяч педагогів за копійки працювали інструкторами, відповідальними, екзаменаторами", - зазначає директор УЦОЯО.
"Починаючи із жовтня 2014 року я не стукав, а грюкав у двері Кабміну, Мінфіну, Мінюсту, Мінекономіки, щоб узгодити проект Порядку проведення ЗНО. Результат стукання і грюкання такий: документ у цих відомствах "узгоджувався" до липня 2015 року. Із нього в процесі "узгодження" були викинуті найбільш прогресивні ідеї та задуми. У результаті, документ, що нарешті набув чинності 14 серпня, від чиновницької кастрації став яловим. Працювати за ним можна, але розвиватися система не буде. То чи потрібне комусь ЗНО в цій державі, крім звичайних людей? Або я не вмію стукати. У кожного є можливість спробувати це задоволення", - наголосив директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук.

Сергій Квіт розповів про наслідки аудиту в НАУ
20 серпня 2015 року у Будинку Уряду відбувся брифінг Міністра освіти і науки України Сергія Квіта щодо наслідків аудиту в Національному авіаційному університеті. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Як повідомив Міністр, Національний авіаційний університет – це унікальний і важливий навчальний заклад країни, який має наукову вагу, великі перспективи не лише для підготовки кадрів для авіаційної галузі, але й для міжнародної співпраці України. «З одного боку, ми ставимося до цього університету як до вищого навчального закладу особливої ваги та пов’язуємо з ним реалізацію важливих національних інтересів, з іншого – він став об’єктом комерційної уваги кількох осіб. Серед яких, проректор Національного авіаційного університету Максим Луцький», - пояснив Сергій Квіт.
За словами Міністра, впродовж декількох місяців Міністерство освіти і науки за проханням виконуючого обов’язки ректора університету проводило перевірку у Національному авіаційному університеті. «Ми перевіряли не тільки навчальний процес, а й господарську діяльність університету», - додав Сергій Квіт.
Міністр зауважив, що за результатами перевірки було виявлено проблеми не лише у вищому навчальному закладі, а й у самому Міністерстві освіти і науки. «Я прийняв рішення розпустити відділ внутрішнього аудиту Міністерства, який займається перевірками навчальних закладів. Дивним чином інтереси тих осіб, які мають комерційну зацікавленість у НАУ - збігаються з інтересами наших колег, які перевіряли цей навчальний заклад»,- повідомив Сергій Квіт.
Водночас Міністр запевнив, що розпочатий аналіз аудиторської перевірки буде доведений до кінця, а всі документи МОН передасть до правоохоронних органів. Серед порушень, виявлених перевіркою, Сергій Квіт назвав маніпуляцію з землею у Києві та Київській області, маніпуляцію з квартирами, незаконне призначення та перебування на посадах ряду проректорів, маніпуляції з інвесторами, закупівлю австрійських літаків на вітчизняному підприємстві. «Не отримано матеріальних активів – компенсація за земельну ділянку під забудову та 43 квартири в збудованому будинку», - уточнив Міністр.
За словами Сергія Квіта, після прозорих та відкритих виборів ректора НАУ, який буде дбати не тільки про сам університет та його репутацію, заклад і надалі зможе нормально розвиватися, займатися науковою діяльністю. «Нам важливо, щоб в університеті авіація не скорочувалася за рахунок комерції, а навпаки – зростала і розвивалася»,- підкреслив Міністр.
Сергій Квіт також повідомив, що виконуючим обов’язки ректора Національного авіаційного університету призначено Рімвідаса Хращевського, який був викладачем в цьому навчальному закладі.
Під час брифінгу Міністр підкреслив, що корупція – це соціальна проблема. Вона пов’язана ще з пострадянською свідомістю, а також із соціально-економічними умовами, котрі склалися в державі. «Наші студенти частіше готові давати хабарі, ніж викладачі готові їх брати»,- наголосив Сергій Квіт.
Міністр зазначив, що одне із ключових завдань Уряду – це боротьба з корупцією. Сергій Квіт нагадав, що нещодавно Парламентом прийнято закон, відповідно до якого, ректорами не можуть бути ті люди, які підпадають під дію закону про люстрацію, проти кого доведені звинувачення в корупції або в кримінальних злочинах. «Корупція не є метою університетів, і не є метою ректорів. Сучасний університет ніколи не буде корумпований, бо дбатиме про свою конкурентоздатність, а отже про репутацію»,- підсумував Сергій Квіт.

 Проститутки Калининграда : Проститутки Калининград: : Интим салон Селена. Проститутки Калининграда.+