Майже тисяча шкіл потребує капремонту
Із загальної кількості навчальних закладів країни проведення реконструкції та капітального ремонту потребують 974 загальноосвітні школи. Відповідні дані були наведені під час розширеного засідання колегії Держсанепідслужби України під час якого було проаналізовано готовність навчальних закладів до нового навчального року.
За словами начальника відділу санітарного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Держсанепідслужби Олексія Даниленко, якість отримання освіти в значній мірі залежить від стану здоров’я учнів та умов навчання.
Для приведення навчальних закладів до вимог санітарних правил і норм на початку серпня керівникам шкіл та дитсадків було направлено більш ніж 13 тисяч пропозицій щодо зміцнення матеріально-технічної бази.
"Основні порушення санітарного законодавства традиційні. За результатами обстежень встановлено, що у неналежних умовах знаходяться 137 дошкільних та 379 загальноосвітніх навчальних закладів країни. Із загальної кількості навчальних закладів проведення реконструкції та капітального ремонту потребують 392 дошкільних навчальних заклади та 974 загальноосвітніх", - зазначають у Держсанепідслужбі.
На привозній воді працюють 267 (2,1%) дошкільних та 395 (2,3%) загальноосвітніх навчальних закладів.
Також спостерігається негативна динаміка в організації каналізування навчальних закладів. Досі потребують облаштування внутрішніх туалетів близько 10% загальноосвітніх навчальних закладів.

Потрібні зміни у розподілі держзамовлення, - Совсун
Перший заступник міністра освіти Інна Совсун в ефірі радіо «Промінь» розповіла про підсумки вступної кампанії, державне замовлення та підняття рівня професійної освіти. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.
Як зазначила перший заступник міністра, система вступу до університетів передбачає конкурс. «Наше завдання було удосконалити систему вступу з тим, щоби дійсно найкращі діти змогли потрапити до університетів», - пояснила Інна Совсун.
Щодо кількості бюджетних місць, перший заступник міністра повідомила, що в цьому році порівняно з минулим роком, їх кількість була зменшена приблизно на той же самий відсоток, що і кількість випускників шкіл – 23%. «Тому можливість потрапити на бюджетне місце в цьому році і в минулому була однаковою для абітурієнтів», - додала Інна Совсун.
Водночас, як зазначила перший заступник міністра, необхідно шукати нові підходи до того, як саме фінансувати вищу освіту. Адже механізм державного замовлення залишився нам в спадок з радянських часів, що не відповідає потребам часу. Сьогодні більшість робочих місць знаходяться не в державному секторі, а в приватному. «Держава в будь-якому випадку, дбаючи про розвиток суспільства, повинна забезпечувати фінансування вищої освіти. Але не у форматі кількості державних місць, які вона надає університетам, а у форматі підтримки самих університетів», - підкреслила Інна Совсун.
За словами першого заступника міністра, вищий навчальний заклад може сам зорієнтуватися, в чому є потреби місцевого ринку праці, яким чином найкраще розподіляти гроші між різними факультетами з тим, щоб готувати фахівців. «Необхідно знайти більш сучасний механізм розподілу бюджетного фінансування між університетами та припинити застарілу практику поштучного надавання їм місць. Потрібно переходити до європейської моделі», - запевнила Інна Совсун.
Зокрема вона зазначила, що більшість європейських країн вже застосовують модель, коли держава надає фінансування університету, визначає пріоритетні галузі, а вищий навчальний заклад сам вирішує, яку кількість фахівців він може підготувати за державні кошти.
Також, Інна Совсун зазначила, що сьогодні найактуальнішим питанням залишається підняття рівня професійної освіти. Зокрема, Міністерством освіти вже розроблений проект закону «Про професійну освіту», котрий повинен поєднати професійно-технічні училища, коледжі та технікуми, які були віднесені до вищої освіти. «Ці навчальні заклади складають цілий комплекс підготовки професіоналів, котрі дійсно дуже затребувані на ринку праці, але не готуються якісно», - пояснила перший заступник міністра.
Щоб виправити ситуацію, на думку Інни Совсун, необхідно створити передумови розвитку цієї сфери: «сьогодні 80% випускників шкіл вступають до університетів, але ринок праці не спроможний знайти таку кількість місць для працевлаштування. І, безперечно, необхідно розвивати нішу професійної освіти».
Ключовою проблемою професійно-технічної освіти перший заступник міністра вважає слабку матеріально-технічну базу, яка була створена ще 30-40 років тому. Адже студенти, які навчаються на основі технологій 30-річної давності, не виходять готовими на ринок праці, щоб працювати з більш сучасними технологіями. «Дуже важливо створити можливості для приватно-державного партнерства в професійній освіті. Студенти, навчаючись в училищі чи в технікумі, могли би проходити значну частину свого навчання безпосередньо на виробництві, де є сучасні технології, та на тих виробництвах, до роботи на яких, вони готуються», - підкреслила Інна Совсун.

 +