ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Експерти Центру освітнього моніторингу проаналізували проект Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. На думку фахівців документ містить як позитивні підходи, так і вразливі положення

За визначенням, поняття “концепція” означає систему поглядів, розуміння явищ, процесів тощо. Тобто, проект Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти має дати відповідь на низку ключових запитань, як то: що необхідно змінити, яких недоліків чинної редакції Державного стандарту уникнути у новій редакції? Як осучаснити зміст освіти? Які вимоги до основних параметрів загальної середньої освіти? Який формат повинні мати Державні стандарти, щоб відповідати вимогам життя через 10-20 років?
Позитивним, з нашої точки зору, є спроба укладачів проекту сформулювати основні недоліки першої редакції освітнього стандарту, а саме: перевантаженість змісту, надмірна деталізація, незбалансованість складових базового навчального плану.

При цьому недоліками є те, що:
1) укладачі проекту Концепції не звернути увагу на те, що у попередній редакції був відсутній дуже важливий розділ щодо оцінювання досягнень вимог стандарту. У новій редакції він також не пропонується;
2) у розділі «Загальні положення» не сформульовані цілі загальної середньої освіті з урахуванням того, що за програмами і підручниками, розробленими за цими стандартами будуть навчатися діти, які ще не вчаться у школі. Яка освіта потрібна випускникам 2020-2025років? Укладачі пропонують освітні завдання, але ці завдання мають зовсім не діагностичний характер; їх складно досягти і оцінити.

Пропозиція: в загальній частині чітко прописати функції Державного стандарту базової та повної школи з визначенням відповідних вимог.

Позитивним у змісті проекту є те, що він зорієнтований на компетентісний підхід до розроблення змісту освіти. Укладачі пропонують орієнтуватися на соціально-педагогічну модель випускника загальноосвітньої школи.
Недоліками видається те, що:
1) запропонувавши орієнтуватися на соціально-педагогічну модель випускника, ця модель навіть побіжно не окреслена у проекті;
2) у документі не розкрито позиції щодо особливостей змісту освіти у старшій школі.
У Проектів Концепції задекларовано, що навчання в старшій школі планується здійснювати на двох (а не на трьох як було дотепер) рівнях.

Пропозиція: як варіант для обговорення: розглянути доцільність розроблення для старшої школи стандартів змісту освіти двох рівнів: максимального – профільного та мінімального рівня – власне стандарту.
Положення проекту Концепції щодо того, якими саме типами навчальних закладів реалізовуватиметься профільне навчання, запозичений укладачами проекту Концепції з Концепції профільного навчання для 12-річної школи і не є властивим для цього проекту.

Щодо структури нової редакції державних стандартів, то у проекті пропонується передбачити в новій редакції державного стандарту окремий розділ про вимоги до структури і змісту навчальних програм та умови реалізації вимог освітнього стандарту. Така позиція видається обґрунтованою.

Щодо запропонованої в документі моделі, за якою задля утвердження можливості поліваріантної реалізації освітніх галузей у різних системах навчальних предметів, інтегрованих курсів, програми яких укладаються і затверджуються в установленому порядку пропонується у Державному стандарті не визначати навчальні предмети, які складатимуть ту чи іншу освітню галузь, то такий підхід в принципі може бути застосований. При цьому потрібно враховувати, що за такого підходу буде складно розроблення змісту освітніх галузей і не призведе до поліпшення якості документу та відповідно якості освіти.

В цілому проект, природно, ще потребує суттєвого доопрацювання в таких напрямках:
по – перше, посилити наукову прогностичну складову щодо формування змісту освіти майбутнього покоління школярів;
по – друге, структура документу дотепер ще не є цілісною, системною;
по – третє, нова редакція Державного стандарту мала б не лише й не стільки обмежитися визначенням зобов’язань держави щодо створення належних умов для їх досягнення (що безперечно є важливим), скільки дати відповіді на питання про стратегію розвитку загальної середньої освіти у ближчій та більш віддаленій перспективі;
по – четверте, у зв’язку з відмовою від реалізації моделі 12-річної школи в цілому й трирічної профільної старшої школи неминуче доведеться переструктурувати зміст освіти також на рівні основної школи.

У разі зацікавленого доопрацювання документа та врахування зауважень і пропозицій експертного середовища, він має перспективи в остаточній редакції набути більш довершеного вигляду.

У формалізованому вигляді ці та інші пропозиції Центру освітнього моніторингу направлені до робочої групи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Проект документу розміщений на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в розділі «Громадське обговорення».

Стаття розміщена в Державно-громадське управління освітою, Моніторинги ЦОМ. Bookmark the permalink.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

 Социологические и маркетинговые исследования, проведение опросов, мониторинг СМИ.. Контакты. Маркетинговые исследования (market research). Организация и проведение маркетинговых исследований в России.f2e510a2