Нова вступна кампанія – старі проблеми

Пропозиції освітян, озвучені в рамках громадського обговорення умов прийому до вишів, майже не враховані, зазначають експерти.

Міністр освіти та науки України Дмитро Табачник нещодавно затвердив нові правила, за якими зараховуватимуться абітурієнти до вищих навчальних закладів. Про те, чи вдасться наступного року уникнути проблем попередніх вступних кампаній, та наскільки були враховані в документі пропозиції експертів-освітян, що надійшли під час громадського обговорення, «Главреду» розповіли голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський, координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді змін, перший директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич, а також голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

«Усе йде за сценарієм Табачника»

Громадське обговорення умов прийому, за словами голови правління Центру освітнього моніторингу, колишнього заступника міністра освіти і науки України Павла Полянського, пройшло під гаслом «і вівці цілі, і вовк ситий, тільки пастуху земля пухом». «Таке враження, що ми, громадські організації, побавилися самі собі, обмінялися думками. Але не були враховані пропозиції ні Центру освітнього моніторингу, ні «Опори», ні навіть кишенькових громадських організацій міністра», – додав він.

Експерт також наголосив на тому, що Міністерство освіти та науки не вжило жодних санкцій проти порушників правил вступної кампанії 2010 року. «Наскільки мені відомо, МОН і не збирається це робити. Тож все іде за сценарієм Табачника», – зазначив освітянин.

Крім того, Полянський вважає, що сьогодні необхідно скорочувати державне замовлення. По-перше, це слід зробити, виходячи з теперішньої демографічної ситуації, коли «фізично скорочується кількість людей, що можуть навчатися». По-друге, за словами фахівця, освіта є елементом елітарності. «Так має бути. Освіта не є примусово-обов’язковою. Потрібно тяжко і сумлінно працювати, аби отримати шанс долучитися до такого високого явища, як вища освіта», – вважає експерт.

За висловом Павла Полянського, діти в Україні існують, щоб «комплектувати студентські аудиторії». «У нас зберігається радянська система державного замовлення, яка не має жодного стосунку до ситуації на ринку праці. Обсяги ліцензування у нас залежать не від того, скільки потрібно педагогів чи лікарів, а від того, скільки викладачів є у вишах, і скільки студентів можуть вмістити аудиторії. Тож вступити можуть всі, а от скільки з них закінчать навчання і будуть працювати за фахом?» – наголосив експерт.

Старі одіозні норми у нових правилах

Головною новацією умов до вступу, якими керуватимуться абітурієнти та виші наступного року, є створення нових можливостей обійти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), вважає координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді змін, перший директор Центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич.

Вона також зазначила, що майже жодне із зауважень, що їх надавали експерти до умов прийому під час громадського обговорення, не були враховані. «Це дуже прикро, тому що залишилися найбільш одіозні норми: наприклад, невиправдане збільшення оцінки середнього балу атестату з 12 до 200 балів, а також зараховування сертифікатів зовнішнього оцінювання різних років. Це суперечить здоровому глузду і не має жодного обґрунтування», – наголосила освітянка.

Характерною рисою нових умов, за словами Лілії Гриневич, є те, що вони зменшують прозорість правил. Так, наприклад, з’явилася нова деталь. «Якщо в тогорічних умовах прийому в рейтинговому списку відображалися всі складові рейтингового балу – бал атестату, бал вступного випробування (якщо є) і бал ЗНО, то цього року це положення виключено, і у рейтинговому списку буде лише сумарний бал. Це все призводить до зменшення прозорості при вступі», – зауважила експерт.

Позитивом документа та поступом вперед, на думку Гриневич, є нововведення, яке стосується олімпіадників і призерів Малої академії наук. Тепер вони не йдуть поза конкурсом – їм надають додаткові бали. «Проте додаткові бали за підготовчі курси – це чергова сегрегація абітурієнтів на тих, хто може собі дозволити відвідати ці курси, і тих, хто живе далеко від університету і не може цього зробити», – наголосила експерт.

Крім того, Лілія Гриневич вважає, що в Україні поглиблюється нерівність доступу до вищої освіти. «Це – парадоксально, тому що є демографічна криза, значно збільшено кількість ліцензованих місць. Але якщо говорити про доступ до бюджетних місць, то слід зазначити, що поглиблюється нерівність між людьми залежно від їх майнового стану, територіального розташування, соціальної приналежності», – пояснила освітянка.

Позитиви нових умов прийому до вишів

Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська розповіла про позитивні моменти нових умов прийому до вишів. По-перше, це стосується олімпіадників та переможців Малої академії наук, які тепер не матимуть права на першочерговий вступ. «Тепер таким особам надаватиметься бал відповідно до місця, зайнятого на тому чи іншому конкурсі. Це – значний прорив. Тому що у попередні роки під час вступної кампанії преференції і переваги, які мали ці абітурієнти, по суті, були поза законом і виникали виключно через умови прийому», – зазначила експерт.

По-друге, позитивом, на думку Айвазовської, є намагання регламентувати довузівську підготовку. За новими правилами, абітурієнт, що пройшов довузівську підготовку, може отримати до 20 додаткових балів до свого загального рейтингу. «Добре, що ці переваги сформульовані в балах. Тому що ви отримуєте максимум 20 додаткових балів, але, знову ж таки, якщо маєте посередній бал за ЗНО і середній бал атестату, то це не створить проблеми в конкурсі загалом», – додала експерт.

Проте це саме нововведення, за словами експерта, на жаль, загрожує праву всіх громадян України на рівний доступ до освіти. «Оскільки хтось може заплатити за навчання на довузівській підготовці, а хтось цього не може», – пояснила вона.

По-третє, в умовах прийому прописані три хвилі зарахування, причому чітко визначено кількість днів, протягом яких вищий навчальний заклад і приймальна комісія мають очікувати документи від абітурієнтів. Тож можна сподіватися, що проблема попередньої вступної кампанії буде вирішена. «Ми були свідками великої кількості трагічних історій, коли абітурієнти з високими балами, які стояли за межею рейтингу рекомендованих до зарахування першого списку, виявилися без студентського квитка. А ті, які найшвидше донесли оригінали, були зараховані до вишу», – нагадала Ольга Айвазовська.

Доля ЗНО

Про зовнішнє незалежне оцінювання скоро взагалі не доведеться говорити, вважає голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. «ЗНО потроху душать, як імператора Павла І подушками. Воно ще дихає, але вже з’явилися синюшні плями, і ось-ось воно «почине у Бозі». Тому що всі останні дії зводять його на рівень чи то співбесіди, чи то творчого випробування», – наголосив експерт.

На думку пана Полянського, це робиться для того, щоб можна було спокійно комплектувати навчальні заклади. «Тож за теперішніх умов будь-хто, хто фізично може дійти ногами до приймальної комісії вишу, може стати студентом», – додав він. Поступове нівелювання ролі ЗНО, за словами Полянського, широко розчиняє двері для VIP-персон – «тепер їх чадо неодмінно навчатиметься саме в цьому виші і на цьому факультеті». «Від цього втратить тільки залізниця, тому що талановиті й сильні вступники з периферії просто не подаватимуть документи до таких вищих навчальних закладів. Два роки подавали, зіпсували загальний дизайн студентських аудиторій: з’явилися талановиті здібні студенти, які чомусь одягнені не від Кардена. Тепер усе це повернеться назад», – не без сарказму зазначив експерт.

Надія Майна, «Главред»

Стаття розміщена в Європейський освітній простір, ЗМІ про освіту, Новини. Bookmark the permalink.

Один коментар до Нова вступна кампанія – старі проблеми

  1. Людмила пише:

    Як я вболіваю за вступну кампанію! Бо у мене росте син. Один вже є студентом. І в той рік всі ще поступали з хабарями. Оскільки багато грошей у нас не було, то вступали не у престижний вуз. Комедія хоче продовжуватися: хто платить гроші, той “замовляє музику”. Два роки діти вступали нормально. З нашої школи всі, хто вчився добре, здали ЗНО добре. А хто погано – відповідно і тести. Ну, що той Табачник такий зловмисник. Як злий герой із казки. Він сам дітей , певно, не має. Що може розуміти? Як то йому чується, бути таким поганцем?

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

 Нам нередко приходиться слышать фразы: " я плохо сплю" или"у меня плохой сон" При чем, слышим мы это от самых близких нам людей. Сделайте им подарок - подарите ПОЛНОЦЕННЫЙ ЗДОРОВЫЙ ХОРОШИЙ СОН. В комплект подушки для сна входят две наволочки из хлопчатобумажной ткани.+