Державі ЗНО таки не потрібне, - Лікарчук
В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів. Про це у своєму Facebook пише директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук, коментуючи рівень фінансування зовнішнього оцінювання, що визначений проектом Держбюджету на 2016 рік у розмірі 109 млн грн.
За його словами, при такому рівні фінансування провести зовнішнє незалежне оцінювання у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, є неможливим.
"Це смішно. За такі гроші провести ЗНО у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, неможливо. Більше того, неминуче будуть потрібні додаткові витрати, про які сьогодні я іще писати не можу. Очевидно, що державі ЗНО таки не потрібне. Сумний висновок. Але об’єктивний", - зазначив директор УЦОЯО.
Також він повідомив, що за розрахунками регіональних центрів оцінювання якості освіти для проведення ЗНО-2016 в параметрах, що визначені колегією МОН, потрібно 172,4 млн. грн.
"У проекті Держбюджету передбачається лише 109... Але всі забули (!) іще про одну дуже важливу обставину. Комп’ютерне, сканувальне, друкарське обладнання УЦОЯО давно випрацювало свій ресурс, фізично та морально застаріло й тримається, як кажуть в народі, на чесному слові. Унікальний друкарський комплекс, встановлений у 2008 році, максимальні обсяги друку, на які він був розрахований, перевищив у три рази", - наголосив Лікарчук.
Він зазначив, що сканери, за допомогою яких регіональні центри обробляють бланки відповідей учасників ЗНО зняті з виробництва й не мають запасних частин.
"У цілому, для елементарного оновлення технічної бази потрібно не менше 70 млн. грн. І це ще далеко не весь перелік проблем, для вирішення яких потрібні кошти. Вони іще з’являться. Не настав час, щоб про них говорити. То чи можна за 109 млн. провести ЗНО-2016?", - констатує директор УЦОЯО.
За словами Лікарчука, для існування системи ЗНО потрібна політична воля очільників держави.
"Як це у свій час продемонстрував М. Саакашвілі в Грузії, Президенти Туркменістану, Киргизії та багатьох інших країн. Там організатори ЗНО у двері мінфінів, монів не стукають. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити. У які терміни, і в яких обсягах", - наголошує Лікарчук.
"В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів, узагальнювали, аналізували... А на місцях десятки тисяч педагогів за копійки працювали інструкторами, відповідальними, екзаменаторами", - зазначає директор УЦОЯО.
"Починаючи із жовтня 2014 року я не стукав, а грюкав у двері Кабміну, Мінфіну, Мінюсту, Мінекономіки, щоб узгодити проект Порядку проведення ЗНО. Результат стукання і грюкання такий: документ у цих відомствах "узгоджувався" до липня 2015 року. Із нього в процесі "узгодження" були викинуті найбільш прогресивні ідеї та задуми. У результаті, документ, що нарешті набув чинності 14 серпня, від чиновницької кастрації став яловим. Працювати за ним можна, але розвиватися система не буде. То чи потрібне комусь ЗНО в цій державі, крім звичайних людей? Або я не вмію стукати. У кожного є можливість спробувати це задоволення", - наголосив директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук.

У МОН обговорили новий закон "Про освіту"
19 серпня 2015 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась друга сесія громадського обговорення проекту закону «Про освіту» за участю першого заступника міністра освіти Інни Совсун. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Під час обговорення, перший заступник міністра зазначила, що представлений проект закону «Про освіту» має задати напрям руху для спеціальних законів різних рівнів освіти.
Першочерговим завданням проекту закону є опис нової структури системи освіти та нової моделі управління. Система управління в освіті, яка є зараз - вкрай неефективна. Типовий приклад – система атестації шкіл, яка реалізується місцевими органами управління. За словами Інни Совсун, такий орган водночас займається і забезпеченням школи, і відповідальний за перевірку її якості навчання. «В таких умовах не може бути ефективної оцінки. У проекті закону прописано створення системи оцінки шкільної освіти, що сприятиме забезпеченню рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей», - підкреслила Інна Совсун.
У проекті закону «Про освіту» до оцінки якості шкіл планується залучити батьківські комітети. «У випадку невідповідності школи критеріям та державним стандартам якості, орган управління, отримавши незалежний звіт комісії, прийматиме рішення про зміну керівництва такої школи», - зазначила Інна Совсун.
Перший заступник міністра також зауважила, що однією з ключових змін в освіті є впровадження дванадцятирічної системи середньої освіти, що дозволить учням зробити акцент на профільному навчанні у старших класах, аби краще підготуватися до вибору своєї майбутньої професії.
Під час обговорення проекту закону «Про освіту» перший заступник Міністра підтримала пропозицію щодо розробки системи, яка б поєднувала систему вищої освіти з потребами бізнесу та потенційних роботодавців майбутніх випускників вищих навчальних закладів. Для цього було запропоновано прописати у проекті закону пропозицію про створення у закладах вищої та професійно-технічної освіти так званих «проектних офісів». Їх робота за рахунок співпраці з потенційними грантодавцями дозволить спростити академічні виїзди за кордон викладачів і студентів, збільшити заробітну плату викладачів, поглибити інтеграцію між навчальними закладами та забезпечити студентам проходження реальної практики.
Відповідаючи на запитання представників громадськості, Інна Совсун зазначила, що проект закону «Про освіту» передбачає легалізацію професійних досягнень, здобутих за межами офіційних закладів освіти. «В першу чергу, це стосується професійної освіти. Людина може бути дуже хорошим майстром, але вона не пройшла через формальну систему освіти та не має відповідних документів. Нерідко люди можуть отримати кваліфікацію безпосередньо на виробництві і їм треба дати можливість підтвердити ці знання», - зауважила перший заступник міністра.
Як повідомила Інна Совсун, проектом закону передбачено створення механізму сертифікації вчителів. Головною складовою сертифікації буде перевірка знань викладачем предмету, який він викладає. За її результатами педагог отримуватиме відповідну категорію. Також сертифікація сприятиме підвищенню оплати праці педагогічних працівників. Під час обговорення було запропоновано вводити нову систему оплати праці поступово, залишивши на перехідний період старий механізм атестації вчителів.
Експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Ян Герчинський зосередив увагу учасників обговорення на терміні «засновник школи». «Для дошкільних закладів це будуть громади, для середніх шкіл – громади або райони, для старших шкіл, як і для закладів профтехосвіти – області. Проте, оскільки реформи тривають, повноваження засновників шкіл ще можуть змінюватись», - зазначив Ян Гречинський. За його словами, до повноважень засновника школи входитимуть питання обрання керівництва школи та умов цієї процедури, а також питання автономії навчального закладу.
Обговорення проекту складалося з двох тематичних сесій. Перша була присвячена загальним положенням, структурі освіти, закладам освіти, освітнім програмам, учасникам освітнього процесу. Друга – професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, управлінню у сфері.

 Товары из Японии с аукциона Yahoo (Яху) Возможность использования различных способов оплаты сделают процесс покупок очень удобным. Предлагаемые нами способы доставки обеспечат получение Вами покупок в желаемые сроки. Мы искренне надеемся, что наш сервис придется Вам по вкусу.+