Потрібні зміни у розподілі держзамовлення, - Совсун
Перший заступник міністра освіти Інна Совсун в ефірі радіо «Промінь» розповіла про підсумки вступної кампанії, державне замовлення та підняття рівня професійної освіти. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.
Як зазначила перший заступник міністра, система вступу до університетів передбачає конкурс. «Наше завдання було удосконалити систему вступу з тим, щоби дійсно найкращі діти змогли потрапити до університетів», - пояснила Інна Совсун.
Щодо кількості бюджетних місць, перший заступник міністра повідомила, що в цьому році порівняно з минулим роком, їх кількість була зменшена приблизно на той же самий відсоток, що і кількість випускників шкіл – 23%. «Тому можливість потрапити на бюджетне місце в цьому році і в минулому була однаковою для абітурієнтів», - додала Інна Совсун.
Водночас, як зазначила перший заступник міністра, необхідно шукати нові підходи до того, як саме фінансувати вищу освіту. Адже механізм державного замовлення залишився нам в спадок з радянських часів, що не відповідає потребам часу. Сьогодні більшість робочих місць знаходяться не в державному секторі, а в приватному. «Держава в будь-якому випадку, дбаючи про розвиток суспільства, повинна забезпечувати фінансування вищої освіти. Але не у форматі кількості державних місць, які вона надає університетам, а у форматі підтримки самих університетів», - підкреслила Інна Совсун.
За словами першого заступника міністра, вищий навчальний заклад може сам зорієнтуватися, в чому є потреби місцевого ринку праці, яким чином найкраще розподіляти гроші між різними факультетами з тим, щоб готувати фахівців. «Необхідно знайти більш сучасний механізм розподілу бюджетного фінансування між університетами та припинити застарілу практику поштучного надавання їм місць. Потрібно переходити до європейської моделі», - запевнила Інна Совсун.
Зокрема вона зазначила, що більшість європейських країн вже застосовують модель, коли держава надає фінансування університету, визначає пріоритетні галузі, а вищий навчальний заклад сам вирішує, яку кількість фахівців він може підготувати за державні кошти.
Також, Інна Совсун зазначила, що сьогодні найактуальнішим питанням залишається підняття рівня професійної освіти. Зокрема, Міністерством освіти вже розроблений проект закону «Про професійну освіту», котрий повинен поєднати професійно-технічні училища, коледжі та технікуми, які були віднесені до вищої освіти. «Ці навчальні заклади складають цілий комплекс підготовки професіоналів, котрі дійсно дуже затребувані на ринку праці, але не готуються якісно», - пояснила перший заступник міністра.
Щоб виправити ситуацію, на думку Інни Совсун, необхідно створити передумови розвитку цієї сфери: «сьогодні 80% випускників шкіл вступають до університетів, але ринок праці не спроможний знайти таку кількість місць для працевлаштування. І, безперечно, необхідно розвивати нішу професійної освіти».
Ключовою проблемою професійно-технічної освіти перший заступник міністра вважає слабку матеріально-технічну базу, яка була створена ще 30-40 років тому. Адже студенти, які навчаються на основі технологій 30-річної давності, не виходять готовими на ринок праці, щоб працювати з більш сучасними технологіями. «Дуже важливо створити можливості для приватно-державного партнерства в професійній освіті. Студенти, навчаючись в училищі чи в технікумі, могли би проходити значну частину свого навчання безпосередньо на виробництві, де є сучасні технології, та на тих виробництвах, до роботи на яких, вони готуються», - підкреслила Інна Совсун.

Сергій Квіт розповів про наслідки аудиту в НАУ
20 серпня 2015 року у Будинку Уряду відбувся брифінг Міністра освіти і науки України Сергія Квіта щодо наслідків аудиту в Національному авіаційному університеті. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Як повідомив Міністр, Національний авіаційний університет – це унікальний і важливий навчальний заклад країни, який має наукову вагу, великі перспективи не лише для підготовки кадрів для авіаційної галузі, але й для міжнародної співпраці України. «З одного боку, ми ставимося до цього університету як до вищого навчального закладу особливої ваги та пов’язуємо з ним реалізацію важливих національних інтересів, з іншого – він став об’єктом комерційної уваги кількох осіб. Серед яких, проректор Національного авіаційного університету Максим Луцький», - пояснив Сергій Квіт.
За словами Міністра, впродовж декількох місяців Міністерство освіти і науки за проханням виконуючого обов’язки ректора університету проводило перевірку у Національному авіаційному університеті. «Ми перевіряли не тільки навчальний процес, а й господарську діяльність університету», - додав Сергій Квіт.
Міністр зауважив, що за результатами перевірки було виявлено проблеми не лише у вищому навчальному закладі, а й у самому Міністерстві освіти і науки. «Я прийняв рішення розпустити відділ внутрішнього аудиту Міністерства, який займається перевірками навчальних закладів. Дивним чином інтереси тих осіб, які мають комерційну зацікавленість у НАУ - збігаються з інтересами наших колег, які перевіряли цей навчальний заклад»,- повідомив Сергій Квіт.
Водночас Міністр запевнив, що розпочатий аналіз аудиторської перевірки буде доведений до кінця, а всі документи МОН передасть до правоохоронних органів. Серед порушень, виявлених перевіркою, Сергій Квіт назвав маніпуляцію з землею у Києві та Київській області, маніпуляцію з квартирами, незаконне призначення та перебування на посадах ряду проректорів, маніпуляції з інвесторами, закупівлю австрійських літаків на вітчизняному підприємстві. «Не отримано матеріальних активів – компенсація за земельну ділянку під забудову та 43 квартири в збудованому будинку», - уточнив Міністр.
За словами Сергія Квіта, після прозорих та відкритих виборів ректора НАУ, який буде дбати не тільки про сам університет та його репутацію, заклад і надалі зможе нормально розвиватися, займатися науковою діяльністю. «Нам важливо, щоб в університеті авіація не скорочувалася за рахунок комерції, а навпаки – зростала і розвивалася»,- підкреслив Міністр.
Сергій Квіт також повідомив, що виконуючим обов’язки ректора Національного авіаційного університету призначено Рімвідаса Хращевського, який був викладачем в цьому навчальному закладі.
Під час брифінгу Міністр підкреслив, що корупція – це соціальна проблема. Вона пов’язана ще з пострадянською свідомістю, а також із соціально-економічними умовами, котрі склалися в державі. «Наші студенти частіше готові давати хабарі, ніж викладачі готові їх брати»,- наголосив Сергій Квіт.
Міністр зазначив, що одне із ключових завдань Уряду – це боротьба з корупцією. Сергій Квіт нагадав, що нещодавно Парламентом прийнято закон, відповідно до якого, ректорами не можуть бути ті люди, які підпадають під дію закону про люстрацію, проти кого доведені звинувачення в корупції або в кримінальних злочинах. «Корупція не є метою університетів, і не є метою ректорів. Сучасний університет ніколи не буде корумпований, бо дбатиме про свою конкурентоздатність, а отже про репутацію»,- підсумував Сергій Квіт.

 Купить мужскую коллекцию часов. f2e510a2