Новий закон "Про освіту" внесуть до ВР у вересні
Вже у вересні цього року на розгляд Верховної Ради буде представлено законопроект «Про освіту», яким передбачається 12-річне навчання у школі та закладено профільну старшу школу. Про це повідомила перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун в програмі «Від першої особи» на радіо Ера 13 серпня 2015 року.
«Програми в школі перевантажені, і це одна із ключових причин подовження терміну навчання в школі до 12 років з тим, щоб вкласти в часові рамки той обсяг матеріалу, який необхідно знати за повну середню освіту», - повідомила Інна Совсун.
Як зазначила перший заступник міністра, законопроектом також передбачено, що у старшій школі дитина обиратиме профіль, зокрема, з точних наук, гуманітарних, або суспільствознавчих, та головне - зможе продовжити своє навчання в університеті не обов’язково за цим профілем, а вже за іншим.
Інна Совсун також звернула увагу на важливість питання профорієнтації випускників. «Велика частка з них зорієнтована на те, як отримати лише папірець про освіту, а не на омріяну ними професію», - підкреслила перший заступник міністра освіти. Окрім того, на думку Інни Совсун, відбувається втрата інтересу випускників до природничих наук, що пов’язана з програмою, з відсутністю у більшості шкіл обладнаних класів фізики чи хімії. Також часто вибір майбутньої професії здійснюється не самими абітурієнтами, а їхніми батьками.
Інна Совсун вважає, що профорієнтацію повинна проводити школа, шкільні психологи, котрі визначають схильності дитини, де вона може себе зреалізувати, і служба зайнятості. «Дітям нав’язується, що не завжди гарна освіта корелюється з поняттям успіху у житті. І ці ідеали зводять нанівець будь-яку роботу школи у напрямку профорієнтації. Тут потрібні ширші соціальні зміни, щоб абітурієнти по-іншому почали думати про своє майбутнє», - підкреслила перший заступник міністра.

Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна
За повідомленням міністра освіти України Сергія Квіта, фінансування університетів через держзамовлення фахівців буде скасовано. У світі подібної практики немає. Система фінансування буде працювати через прямі дотації вишам залежно від рейтингів і уподобань студентів. Очевидно, для такої позиції є серйозні причини. Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці проаналізував "Форбс Україна".
Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».
За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.
Студентів більше, ніж школярів
Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.
Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
Щедре держзамовлення
Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.
І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

 Светящиеся кроссовки купить дешево Хотите что бы вас заметили? Светящие кроссовки для вас. 1 000,00 руб.+