Освіта є об’єктом інформаційної агресії РФ, - МОН
Освітня галузь є об’єктом інформаційної агресії з боку Росії на тому ж рівні, що і економічна та оборонна галузі України. На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський під час проведення брифінгу на тему "Українська освіта в умовах інформаційної агресії з боку Російської Федерації".
За його словами, це не тільки боротьба за тексти підручників чи за риторику вчителів на уроках. В епіцентрі цих атак постає українська молодь.
Полянський зазначив, що найбільше російська інформаційна агресія стосується гуманітарних предметів як найбільш сприятливої до політичного впливу сфери. Застосування механізмів впливу на свідомість молодих українців здійснюється переважно через інтернет та засоби онлайн-освіти.
Заступник міністра зауважив, що особливо активна робота проросійських організацій по уніфікації української освіти з російськими програмами проводилась ще у 2010-2013 роках.
"Це і повернення до одинадцятирічної моделі середньої освіти, яка на сьогодні діє лише в Росії, і спроби вилучення з курсу історії важливих і знакових тем: Голодомору, російсько-української війни, діячів українського культурного і політичного відродження", - зазначив Полянський.
"Починаючи з подій на Майдані та прямої російської агресії ці спроби видозмінилися. Внутрішньо вони полягають у спробі прищепити російській молоді українофобію, несприйняття української Революції Гідності, шовіністичні імперські настрої щодо окупації Криму та російського вторгнення на сході України. Зовнішній аспект – ідеологічне зомбування засобами освіти молоді у тимчасово окупованому Криму та непідконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областях", - повідомив заступник міністра.
Також Павло Полянський зауважив, що МОН активно проводить роботу по протидії проросійським організаціям, котрі намагаються вести пропагандистську діяльність через школи.
"Зокрема, Міністерство звернулося з відповідним листом до Служби Безпеки України щодо діяльності такої громадської організації, як "Русская школа", на сайті якої відкрито вказані її спонсори та натхненники – "Русский мир", "Русское единство", "Единая родина", - повідомив Полянський.
Водночас він наголосив, що такі дії МОН ніяк не пов’язані з поборюванням російської мови.
"Батьки вільні у виборі шкіл для своїх дітей, і не залежно від того, якою мовою людина спілкується та якої вона національності, ми ставимося до неї як до громадянина України", - зазначив заступник міністра.

12-річна школа відповідає євростандартам, - Квіт
Навчання у школі 12 років відповідає європейській та міжнародній практиці. Про це заявив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV 18 серпня 2015 року.
За словами Міністра освіти і науки, українська середня освіта повинна перейти на 12-річну систему. «Ми хочемо щоб наша освіта відповідала міжнародним стандартам, щоб нас розуміли в Європі та Америці»,- підкреслив Міністр.
Перехід на нову систему відбуватиметься поступово. «Діти, які підуть в школу в 2016 році будуть закінчувати 12 класів. Це буде здійснюватися поступово, за цей час ми встигнемо реалізувати матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад тощо,- наголосив Міністр освіти і науки. - Це відповідає тій освіті, яка є у всьому світі».
Під час ефіру Сергій Квіт розповів, що однією з причин переходу на нову систему є перевантаження навчальних програм. Тому з переходом на 12 річну систему навчальні програми будуть розвантажуватись. «В минулому році ми змінили навчальні програми для шкіл: вони стали більш цікавими, а також менше перевантаженими»,- коментує Міністр.
Міністр розповів про зміни у фінансуванні вищої освіти, що плануються Міністерством. За словами Сергія Квіта, в законопроекті «Про освіту» не має такого поняття як державне замовлення. «Ми не відмовляємося від того, щоб частина дітей вчилась безоплатно. Держава все одно буде підтримувати студентів»,- запевняє Міністр освіти і науки. Міністр зазначив, що державне замовлення в тому вигляді, як воно є – це «система сталінського часу». Нова система, що пропонується, передбачає укладання угоди між державою і самими університетами. Університет отримуватиме фінансування від держави і сам визначатиме кількість прийнятих на роботу викладачів, регулювати їх зарплату, а головне – скільки студентів зможе навчати за державні кошти.
Сергій Квіт підкреслив, що у питанні фінансування вищої освіти потрібно спиратися на досвід іноземної системи освіти. «Один з кращих зразків для України – це британська система. Ми повинні підтримувати кращих студентів та абітурієнтів»,- зазначив Міністр.
Сергій Квіт повідомив, що Міністерство постійно працює над спрощенням системи вступу для абітурієнтів з Криму та знаходиться у постійному діалозі з експертами з цього питання. «Україною не визнаються ніякі документи з непідконтрольній українській владі територій. Міністерство немає жодної статистики про тих, хто не поступив з Криму. Також до нас не надходило жодних скарг від мешканців Криму»,- додав Міністр. Як повідомив Сергій Квіт, Міністерству освіти і науки необхідно ще напрацьовувати систему та створити інші підходи та політику у вирішенні питання абітурієнтів з Криму. Зокрема, змінити деякі закони, а також відкритися тим людям, які бажають навчатися в Україні.

 Светящиеся кроссовки купить дешево Хотите что бы вас заметили? Светящие кроссовки для вас. 1 000,00 руб.+