12-річна школа відповідає євростандартам, - Квіт
Навчання у школі 12 років відповідає європейській та міжнародній практиці. Про це заявив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV 18 серпня 2015 року.
За словами Міністра освіти і науки, українська середня освіта повинна перейти на 12-річну систему. «Ми хочемо щоб наша освіта відповідала міжнародним стандартам, щоб нас розуміли в Європі та Америці»,- підкреслив Міністр.
Перехід на нову систему відбуватиметься поступово. «Діти, які підуть в школу в 2016 році будуть закінчувати 12 класів. Це буде здійснюватися поступово, за цей час ми встигнемо реалізувати матеріально-технічне забезпечення, кадровий склад тощо,- наголосив Міністр освіти і науки. - Це відповідає тій освіті, яка є у всьому світі».
Під час ефіру Сергій Квіт розповів, що однією з причин переходу на нову систему є перевантаження навчальних програм. Тому з переходом на 12 річну систему навчальні програми будуть розвантажуватись. «В минулому році ми змінили навчальні програми для шкіл: вони стали більш цікавими, а також менше перевантаженими»,- коментує Міністр.
Міністр розповів про зміни у фінансуванні вищої освіти, що плануються Міністерством. За словами Сергія Квіта, в законопроекті «Про освіту» не має такого поняття як державне замовлення. «Ми не відмовляємося від того, щоб частина дітей вчилась безоплатно. Держава все одно буде підтримувати студентів»,- запевняє Міністр освіти і науки. Міністр зазначив, що державне замовлення в тому вигляді, як воно є – це «система сталінського часу». Нова система, що пропонується, передбачає укладання угоди між державою і самими університетами. Університет отримуватиме фінансування від держави і сам визначатиме кількість прийнятих на роботу викладачів, регулювати їх зарплату, а головне – скільки студентів зможе навчати за державні кошти.
Сергій Квіт підкреслив, що у питанні фінансування вищої освіти потрібно спиратися на досвід іноземної системи освіти. «Один з кращих зразків для України – це британська система. Ми повинні підтримувати кращих студентів та абітурієнтів»,- зазначив Міністр.
Сергій Квіт повідомив, що Міністерство постійно працює над спрощенням системи вступу для абітурієнтів з Криму та знаходиться у постійному діалозі з експертами з цього питання. «Україною не визнаються ніякі документи з непідконтрольній українській владі територій. Міністерство немає жодної статистики про тих, хто не поступив з Криму. Також до нас не надходило жодних скарг від мешканців Криму»,- додав Міністр. Як повідомив Сергій Квіт, Міністерству освіти і науки необхідно ще напрацьовувати систему та створити інші підходи та політику у вирішенні питання абітурієнтів з Криму. Зокрема, змінити деякі закони, а також відкритися тим людям, які бажають навчатися в Україні.

Державі ЗНО таки не потрібне, - Лікарчук
В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів. Про це у своєму Facebook пише директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук, коментуючи рівень фінансування зовнішнього оцінювання, що визначений проектом Держбюджету на 2016 рік у розмірі 109 млн грн.
За його словами, при такому рівні фінансування провести зовнішнє незалежне оцінювання у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, є неможливим.
"Це смішно. За такі гроші провести ЗНО у параметрах, що визначені рішенням колегії МОН, неможливо. Більше того, неминуче будуть потрібні додаткові витрати, про які сьогодні я іще писати не можу. Очевидно, що державі ЗНО таки не потрібне. Сумний висновок. Але об’єктивний", - зазначив директор УЦОЯО.
Також він повідомив, що за розрахунками регіональних центрів оцінювання якості освіти для проведення ЗНО-2016 в параметрах, що визначені колегією МОН, потрібно 172,4 млн. грн.
"У проекті Держбюджету передбачається лише 109... Але всі забули (!) іще про одну дуже важливу обставину. Комп’ютерне, сканувальне, друкарське обладнання УЦОЯО давно випрацювало свій ресурс, фізично та морально застаріло й тримається, як кажуть в народі, на чесному слові. Унікальний друкарський комплекс, встановлений у 2008 році, максимальні обсяги друку, на які він був розрахований, перевищив у три рази", - наголосив Лікарчук.
Він зазначив, що сканери, за допомогою яких регіональні центри обробляють бланки відповідей учасників ЗНО зняті з виробництва й не мають запасних частин.
"У цілому, для елементарного оновлення технічної бази потрібно не менше 70 млн. грн. І це ще далеко не весь перелік проблем, для вирішення яких потрібні кошти. Вони іще з’являться. Не настав час, щоб про них говорити. То чи можна за 109 млн. провести ЗНО-2016?", - констатує директор УЦОЯО.
За словами Лікарчука, для існування системи ЗНО потрібна політична воля очільників держави.
"Як це у свій час продемонстрував М. Саакашвілі в Грузії, Президенти Туркменістану, Киргизії та багатьох інших країн. Там організатори ЗНО у двері мінфінів, монів не стукають. Там очільники держави збирають нараду і кажуть, що потрібно зробити. У які терміни, і в яких обсягах", - наголошує Лікарчук.
"В Україні ЗНО трималося на кучці ентузіастів, які за мізерні зарплати, на древній техніці проводили оцінювання мільйонів абітурієнтів, узагальнювали, аналізували... А на місцях десятки тисяч педагогів за копійки працювали інструкторами, відповідальними, екзаменаторами", - зазначає директор УЦОЯО.
"Починаючи із жовтня 2014 року я не стукав, а грюкав у двері Кабміну, Мінфіну, Мінюсту, Мінекономіки, щоб узгодити проект Порядку проведення ЗНО. Результат стукання і грюкання такий: документ у цих відомствах "узгоджувався" до липня 2015 року. Із нього в процесі "узгодження" були викинуті найбільш прогресивні ідеї та задуми. У результаті, документ, що нарешті набув чинності 14 серпня, від чиновницької кастрації став яловим. Працювати за ним можна, але розвиватися система не буде. То чи потрібне комусь ЗНО в цій державі, крім звичайних людей? Або я не вмію стукати. У кожного є можливість спробувати це задоволення", - наголосив директор Українського центру оцінювання освіти Ігор Лікарчук.

 Мебель Из сосны Данный комод выполнен в изысканном французском стиле. В его дизайне нет прямых форм. Специальная скругленная форма карнизов, "волнистый" цоколь придает комоду изящность, а вместе с ним и интерьеру Вашего помещения.