Сергій Квіт розповів про наслідки аудиту в НАУ
20 серпня 2015 року у Будинку Уряду відбувся брифінг Міністра освіти і науки України Сергія Квіта щодо наслідків аудиту в Національному авіаційному університеті. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Як повідомив Міністр, Національний авіаційний університет – це унікальний і важливий навчальний заклад країни, який має наукову вагу, великі перспективи не лише для підготовки кадрів для авіаційної галузі, але й для міжнародної співпраці України. «З одного боку, ми ставимося до цього університету як до вищого навчального закладу особливої ваги та пов’язуємо з ним реалізацію важливих національних інтересів, з іншого – він став об’єктом комерційної уваги кількох осіб. Серед яких, проректор Національного авіаційного університету Максим Луцький», - пояснив Сергій Квіт.
За словами Міністра, впродовж декількох місяців Міністерство освіти і науки за проханням виконуючого обов’язки ректора університету проводило перевірку у Національному авіаційному університеті. «Ми перевіряли не тільки навчальний процес, а й господарську діяльність університету», - додав Сергій Квіт.
Міністр зауважив, що за результатами перевірки було виявлено проблеми не лише у вищому навчальному закладі, а й у самому Міністерстві освіти і науки. «Я прийняв рішення розпустити відділ внутрішнього аудиту Міністерства, який займається перевірками навчальних закладів. Дивним чином інтереси тих осіб, які мають комерційну зацікавленість у НАУ - збігаються з інтересами наших колег, які перевіряли цей навчальний заклад»,- повідомив Сергій Квіт.
Водночас Міністр запевнив, що розпочатий аналіз аудиторської перевірки буде доведений до кінця, а всі документи МОН передасть до правоохоронних органів. Серед порушень, виявлених перевіркою, Сергій Квіт назвав маніпуляцію з землею у Києві та Київській області, маніпуляцію з квартирами, незаконне призначення та перебування на посадах ряду проректорів, маніпуляції з інвесторами, закупівлю австрійських літаків на вітчизняному підприємстві. «Не отримано матеріальних активів – компенсація за земельну ділянку під забудову та 43 квартири в збудованому будинку», - уточнив Міністр.
За словами Сергія Квіта, після прозорих та відкритих виборів ректора НАУ, який буде дбати не тільки про сам університет та його репутацію, заклад і надалі зможе нормально розвиватися, займатися науковою діяльністю. «Нам важливо, щоб в університеті авіація не скорочувалася за рахунок комерції, а навпаки – зростала і розвивалася»,- підкреслив Міністр.
Сергій Квіт також повідомив, що виконуючим обов’язки ректора Національного авіаційного університету призначено Рімвідаса Хращевського, який був викладачем в цьому навчальному закладі.
Під час брифінгу Міністр підкреслив, що корупція – це соціальна проблема. Вона пов’язана ще з пострадянською свідомістю, а також із соціально-економічними умовами, котрі склалися в державі. «Наші студенти частіше готові давати хабарі, ніж викладачі готові їх брати»,- наголосив Сергій Квіт.
Міністр зазначив, що одне із ключових завдань Уряду – це боротьба з корупцією. Сергій Квіт нагадав, що нещодавно Парламентом прийнято закон, відповідно до якого, ректорами не можуть бути ті люди, які підпадають під дію закону про люстрацію, проти кого доведені звинувачення в корупції або в кримінальних злочинах. «Корупція не є метою університетів, і не є метою ректорів. Сучасний університет ніколи не буде корумпований, бо дбатиме про свою конкурентоздатність, а отже про репутацію»,- підсумував Сергій Квіт.

Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна
За повідомленням міністра освіти України Сергія Квіта, фінансування університетів через держзамовлення фахівців буде скасовано. У світі подібної практики немає. Система фінансування буде працювати через прямі дотації вишам залежно від рейтингів і уподобань студентів. Очевидно, для такої позиції є серйозні причини. Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці проаналізував "Форбс Україна".
Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».
За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.
Студентів більше, ніж школярів
Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.
Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
Щедре держзамовлення
Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.
І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

 надгробия цена Собственное производство в Карелии позволяет устанавливать минимальные цены на комплекты памятников. В офисе компании на Невском проспекте можно ознакомиться с образцами и заключить договор по минимальной цене от производителя. Большой выбор моделей памятников доступен на сайте.f2e510a2