Експертна оцінка проекту Концепції громадянської освіти та виховання в Україні

Експерти Центру освітнього моніторингу проаналізували проект Концепції громадянської освіти та виховання, який розміщений на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту України для громадського обговорення. Проект Концепції громадянської освіти та виховання в Україні повинен бути базовим документом, який би охоплював питання загального теоретичного характеру: мету та завдання, принципи, зміст громадянської освіти, моделі її організації.

Слід враховувати, що українська система освіти вже має багаторічний досвід організації громадянської освіти. Останнє десятиріччя у загальноосвітніх навчальних закладах реалізовано багато відповідних програм та проектів, спрямованих на формування активного громадянина. Водночас така робота ще не набула системного всеохопного характеру. Для України, як, власне, для будь-якої іншої країни, громадянська освіта є не швидкоплинною акцією, а перманентним процесом. Як історичний досвід, так і повсякденне життя свідчать, що неможливо раз і назавжди вирішити проблеми, пов’язані зі складним механізмом співжиття різних людей, різних соціальних, етнічних, релігійних, політичних чи економічних груп суспільства та навіть держав. Щодо України, то вона у силу свого історичного шляху не успадкувала бодай два-три покоління людей, які мають практичний досвід життя в умовах практичної демократії. Звідси – традиційна для усталених демократій схема: „Дідусі навчають демократії внуків” для післятоталітарних держав не підходить. Швидше навпаки – покоління українців, що народилися вже у незалежній Україні, покликане продукувати демократичні цінності й прищеплювати їх старшим поколінням.

Завдання амбітне, оскільки передбачає як підготовку учнів до взаємодії із соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу, формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, так і толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості. На загал – уявлення про сутність громадянського суспільства, громадянський мир і співробітництво, наступність та відповідальність поколінь; приналежність до українського суспільства та європейської спільноти.

У контексті зазначеного вище, аналіз проекту концепції дає підстави висловити пропозиції щодо його доопрацювання.

Перше. Потребує уточнення назва документу та вживання понять.Так, поняття «освіта» у філософії освіти визначається як нерозривне ціле, складниками якого є і навчання, і органічно пов’язане з ним виховання особистості, яке випливає з навчання. Отже, варто обмежитися вживанням поняття «громадянська освіта», як таким, що інтегрує в собі розвиток, навчання і виховання.

Також у тексті документу слід уникнути вживання в однакових контекстах понять «громадянська освіта», «громадянське виховання» та «громадянська освіта і виховання».

Друге. Доцільно розширити перелік нормативно–правової бази (у пироекті є посилання лише на Указ Президента України №212/2012), на якому ґрунтується розроблення проекту Концепції.

Третє. Мету і завдання розвитку громадянської освіти слід визначити на початку проекту документу, інакше губиться послідовність викладу. Наприклад, у розділі 2 дається посилання на цілі громадянської освіти, які, своєю чергою, визначаються у розділі 5.

Четверте. Важливою складовою проекту Концепції має бути завдання щодо формування національної свідомості молодих людей. Цей важливий компонент цілком проігнорований у проекті. Як результат, проект концепції у пропонованому вигляді позбавлений українського контенту й може бути використаний будь-де, наприклад у Росії чи в Казахстані. В умовах, коли демократичні цінності в Україні лише формуються, підготовка громадян до життя, побудованого на принципах демократії означає перш за все, формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, навичок реалізації своїх особистих прав і свобод, а не освіту їх на засадах космополітизму.

Важливо при укладанні таких документів враховувати підходи до громадянської освіти у різних країнах, де вони мають ряд специфічних рис. Так, нині постіндустріальні країни світу постали перед проблемою відносин між державою та особою; проблема розуміння відмінностей між громадянським суспільством і державою. В Азії, Африці й Латинській Америці серед найактуальніших проблем громадянської освіти визнається пріоритет моральних цінностей. Насамперед це виявляється там, де традиційно зберігається вплив конфуціанства з його догмами щодо моральної поведінки й беззастережної поваги до держави та “порядку”.

Так, у Південній Кореї серед школярів культивується повага до спадщини предків, націоналізм; особливу увагу приділено викриттю тоталітарного режиму Північної Кореї. Натомість у Японії надається перевага формуванню у вихованців в стінах школи поваги до праці та соціально-економічного устрою держави. Тут, на відміну від Європи, права держави й досі вважаються вищими від громадянських прав. У США та в західноєвропейських країнах становлення громадянської освіти відбулося на фоні дискусій про “вузькі” (патріотизм і націоналізм) і “широкі” (демократичні) цінності. Сучасні тенденції громадянської освіти у школах США передбачають перетворення школи на сприятливий для формування сучасного громадянина “життєвий простір”. Наголос робиться не на націоналізмі чи патріотизмі, а на формуванні у школярів сучасних демократичних і моральних цінностей, політичній і соціальній справедливості. Вчителі застосовують методику перетворення класу на міні-модель суспільства з серйозним обговоренням виключно соціальних проблем на кшталт расизму. При цьому значна увага приділяється обговоренню сучасних демократій, природи влади, громадянських свобод, особистої автономії, співвідношення особистого й національного.бод.
П’яте. Сучасна модель громадянської освіти має неодмінно передбачати співпрацю в цій сфері державних інституцій з неурядовими організаціями, що працюють на терені громадянської освіти. Натомість у проекті у розділі 4 лише названі інститути, що здійснюють громадянську освіту, й зовсім не йдеться про принципи їх взаємодії.

Шосте. Документ громіздкий та багатослівний. Щоб легше було користуватися Концепцією, основні положення її необхідно конкретизувати. Наприклад щодо структури громадянської освіти, яка має бути наскрізною. Громадянська освіта дітей починається в сім’ї та дошкільних навчальних закладах і має схему – освіта через виховання. Важливо також визначитися щодо етапів розвитку громадянської освіти у школі. Наприклад, у початковій школі закладаються основні моральні цінності, норми людської поведінки. В цей час важливо виховати повагу до людей, толерантність, уміння співпрацювати тощо. В основній школі стержнем громадянської освіти є формування поваги до закону, до прав інших людей, формування національних цінностей і установок людської поведінки у суспільстві. У старшій же школі визначається громадянська позиція молодої людини, її соціально – політична орієнтація, формуються знання про процеси у різних сферах суспільства, триває пізнання філософських культурних, політико-правових і соціально-економічних основ.

Загалом підходи до громадянської освіти, що культивуються в навчальних закладах, умовно можна поділити на три моделі.

Перша модель – зростально-пізнавальна. Розуміння політичних подій у дитини розвивається з віком; політика, влада або її представники асоціюються з конкретною ситуацією, конкретною особою (наприклад, президент, міський голова, податківець) чи представницькими органами (в 14-17 років), коли політика більше пов’язана не з особистістю, а з інституцією або політичними функціями, наприклад, з діяльністю органу місцевого самоврядування, громадської організації, парламенту.

Друга модель – модель причетності – передбачає, що діяльність молодої людини в будь-якій соціальній ситуації (вдома, в школі) може бути перенесена в інші ситуації (наприклад, політичне життя). Навчальний заклад розглядається як модель політичного світу дорослих. Участь учнів у громадському житті школи надає їм змоги отримати навички, які в подальшому вони реалізують у громадсько-політичному житті суспільства.
Третя модель – уявно-теоретична. Уявлення можуть поділятись іншими людьми, закріплюватись серед однодумців, які таким же чином інтерпретують події; вони, врешті-решт, зумовлюють певні переконання й відповідну поведінку дітей. Діти й особливо підлітки приходять до школи з цілою гамою добре структурованих уявлень, понять про світ політики. Ці поняття можуть полегшити або ж ускладнити процес формування передбачених програмою рис громадянськості.

Сьоме. Результат громадянської освіти. Якщо виходити з того, що громадянська освіта – це процес формування в учнів спеціальних знань, умінь, компетентностей, які необхідні громадянину сучасного демократичного суспільства, то Концепцією повинно бути визначено результати громадянської освіти. Нині в освітніх системах різних країн поширені різні погляди на результати громадянської освіти. За одними вона є засобом розвитку почуття патріотизму і національної ідентичності, за іншими – засобом формування системи цінностей і мотивацій особи до належного виконання своєї частки завдань і несення певної відповідальності.

Такими результатами громадянської освіти, на нашу думку, в проекті могли б бути зазначені наступні:
• вміти критично мислити;
• отримувати інформацію з різних джерел, аналізувати її, критично оцінювати;
• розуміти соціальні процеси, що відбуваються у суспільсті, формувати власну обгрунтовану думку щодо проблем суспільства;
• робити висновки, приймати рішення і відповідати за них;
• вміти реалізувати громадські та індивідуальні права та обов’язки;
• використовувати механізми захисту прав людини;
• висловлювати власну думку, слухати інших, працювати у групах, брати участь у дискусіях тощо.
Відтак, концептуально, на думку Центру освітнього моніторингу, в процесі доопрацювання проекту Концепції громадянської освіти і виховання потрібно:
1. Виокремити національний компонент розвитку громадянської освіти.
2. Доповнити документ положеннями про особливості розвитку громадянської освіти в Україні.
3. Уточнити назву документу, упорядкувавши вживання поняття “громадянська освіта”.
4. Конкретизувати положення щодо структури, змісту та результатів громадянської освіти.
5. Розвантажити зміст концепції від надмірної кількості узагальнюючих положень.

Підготовлено у рамках проекту «Громадсько-експертний моніторинг освітньої політики», що реалізується за підтримки Освітньої Програми МФ “Відродження”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

CAPTCHA image
*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

 Компрессор КТ-6 (и КТ-7) относится к семейству поршневых агрегатов Именно из-за этого цилиндры располагаются в одной плоскости (под углом 60 градусов друг к другу). Компрессор КТ-7 получает левое вращение коленвала (см. со стороны привода) вместо правого (как на компрессоре КТ-6). Следовательно, конструкция вентилятора изменена так, чтоб сохранилось прежнее направление потока холодного воздуха (масляного насоса в том числе).f2e510a2